МІЙ БАТЬКО - ХЛІБОРОБ
Автор: Мазан Анжела Владимировна
учитель начальных классов
ГБУ ОО ЗО «Долинская СОШ № 20»
Мелитопольского района
Коли, мій друже, будеш мати добру справу, Зусиль до неї власних докладеш, То, неодмінно, в тебе вдасться все на славу – Життя своє ти недаремно проживеш. В моїй родині ще від прадіда і діда Любов плекалася до матінки-землі.
Бувало, ще всі сплять, а дід вже в поле їде Й працює там до пізньої зорі.
Мій батько підхопив цю естафету, Хочу продовжити династію і я. Скажу вам, друзі, адже тут нема секрету, Що хліб вирощує уся моя рідня. Й мене вже брав татусь на допомогу, Навчав не змарнувати ані колоска! В душі я відчував і гордість, і тривогу, Бо справа ця почесна й кропітка!
Вздовж поля тато йде, і я крокую слідом, А поруч – добрий погляд дідуся. Сказав мені він якось за обідом: «Онучку мій, тобою гордий я! Бо ти, хоч і маленький, та старанний, Ще й на землі бажаєш працювать. Тож хліборобів шлях продовжиш бездоганно, І маю я кому свій досвід передать.»
Так, справді, вийдеш в поле – всюди Хліб колоситься, наливається життя! І дихаєш, цим вражений, на повні вільні груди, І душу переповнюють тут невимовні почуття! А ще, коли комбайн пливе по ниві, Немовби океаном красень-пароплав, Не раз я помічав, як тато мій, піднесено щасливий, Сльозу з очей втираючи, радісно зітхав.
Бо ж бачив результат своєї праці – Вродив багатий, щедрий урожай! І неймовірним це комусь, можливо, здасться, А тато каже: «Синку, не зважай! Аби зростити хліб – така моя наука: До справи йди з дбайливістю, з теплом. І ще одна, не менш важлива штука, Що зроблять все, як слід, лиш роботящі руки! Земля ж тоді віддячить і щедрістю, й добром.»
Дав мудрих він мені пересторогів Й пораду ще одну: «Насамперед Якщо обрав свій шлях, свою дорогу – Рішуче й впевнено крокуй завжди вперед.» Ми справи дідусевої не згубимо нізащо, Вона – є головною у нашому житті! І руки в мого тата, звичайно ж, роботящі! А ще, як кажуть люди, і вправні, й золоті.
Якщо є хліб, то й пісня з нами буде – Цій мудрості немає забуття. Бо хліб – святий! Це знають всі і всюди, Шануймо ж його, друзі, все життя! Добре всього навчитись сподіваюсь, І вже чимало вдалих було спроб! Давно я переконаний і дуже тим пишаюсь, Що батько мій – великий хлібороб!