Презація "Наші прянощі"

Наші прянощі .

Робота

Баришполь Олексія

4 клас.

Прянощі це

• рослини, в органах яких (у листі, коренях, плодах) містяться ароматичні або гостросмакові речовини.
• З давніх-давен людина цінувала пахучі трави. Спочатку їх використовували в різних ритуалах, а пізніше — для надання аромату і присмаку стравам, а також для виготовлення ліків.

Аїр (лепеха, татарське зілля) з'явився на Україні разом з монголо-татарською навалою. Цю рослину, яка походить з Індії та Китаю, монголи й татари завжди брали з собою у походи і кидали живі кореневища у воду річок, озер. Вони вважали, що рослина очищає водойми, тому можна безпечно пити воду і напувати коней. Отже, аїр популярний на Україні з давніх часів, і тому на Зелені свята його розкидають у хаті на підлозі. Давно були відомі і цілющі властивості аїру.

Бузина чорна — цей високий кущ, як правило, росте по смітниках, у ярах, балках, попідтинню. Бузина вважається майже бур'яном. Але бузина — цілюща рослина, а її ягоди вживають у їжу. З них виробляють сиропи, киселі, кетчуп, оцет тощо. Ягідним соком підфарбовують виноградні вина, варять варення, в суміші з іншими ягодами, готують настойки, лікери. Квітами бузини фарбують крашанки.

Гірчиця біла — старовинна культурна рослина. Її насіння використовують для приготування гірчиці столової, кладуть у солоні огірки та інші овочі, додають до різних маринадів, приправляють копчене м'ясо. Молоде листя споживають у салатах. Проростити насіння білої гірчиці досить просто і вдома — насипте його в миску на мокру вату, врожай можна збирати вже через тиждень.

Гірчиця чорна відома більшості народів з давніх часів як овочева і лікарська рослина. З насіння чорної гірчиці в основному виготовляли столову гірчицю.

Кмин (тмин) — дворічна рослина родини зонтичних, зустрічається на лісових галявинах, луках та лісових сіножатях, у садках, на вигонах. Широко застосовуються плоди кмину в хлібопеченні, при квашенні, солінні овочів, виготовленні міцних напоїв. Кмин людина знала ще на зорі цивілізації і вирощує його для своїх потреб з часів неоліту. Його дуже легко розводити в садах і городах.

Лаванда вважається надто теплолюбною рослиною, але її можна вирощувати в будь-якій іншій зоні України, а не тільки в Криму. Квіти лаванди занадто пахучі, щоб використовувати їх як пряність, в їжу ідуть менш ароматні частини рослини — її листя. Воно гіркувате і пряне на смак, але до нього треба звикнути. Листям лаванди можна приправляти смажену баранину, тушковане м'ясо, рибу та рибні супи, салати і овочі. Часто лаванда входить в склад південних пряних сумішей.

Меліса (цитринова м'ята) багато віків тому прийшла на Україну. Вона має ніжний, приємний цитриновий запах. Як прянощі використовують листки у свіжому та сухому вигляді. Свіжі кладуть у літні салати, борщі, овочеві супи (за 1—2 хвилини до подачі на стіл). Сухі листки використовують у ті ж самі страви взимку, а також додають у чай, компоти, кваси, пиво, брагу, ароматизують оцет.

Суху мелісу можна додавати в соління (огірки, помідори), а порошком посипати м'ясні, рибні страви і дичину. З мелісовою олією готують відомий трав'яний лікер — шартрез. Листя меліси збирають тільки до цвітіння, сушать у затінку, розклавши тонким шаром, не перевертаючи.

Петрушка походить з Середземномор'я, де й тепер трапляється у дикому стані. Саме з Греції поширилася вона по всьому світу. Петрушку широко використовують як приправу до перших та других страв, часто в поєднанні з кропом. Корінь петрушки застосовують ще частіше: його, крім супів і бульйонів, використовують при особливій обробці риби й м'яса, для виготовлення соусів до них. На зиму зелень і корені петрушки подрібнюють і сушать, при цьому тривалий час зберігаються пряні властивості.

Полин гіркий зустрічається на кожному кроці. Листя полину дуже гірке, тому в їжу його вживають в невеликій кількості. Полин рекомендують додавати до жирних варених і смажених м'ясних страв, внаслідок чого не тільки поліпшується їх смак, але й організм їх краще перетравлює. Особливого смаку набуде качка, якщо перед тим, як ставити її в духовку, в середину тушки покласти листя полину. Використовують його і при виготовленні напоїв, як міцних, так і безалкогольних.