Свято "Ми - діти твої, Україно!"

"Ми - діти твої, Україно!"

(Сценарій свята)

Мета: виховувати патріотичні почуття  у дітей до своєї країни, символів України: прапора, герба та гімну, хлібу на вишитому рушникові; розвивати вміння  уважно слухати музику, співати та виразно читати вірші, сприяти розвитку  у дітей акторських здібностей.

Обладнання: Сцена святково прикрашена;  хліб на вишитому рушнику, хлопчки – українець та дівчинка – українка, у кутку прапор України, ілюстрації символів України.

ВИХОДЯТЬ ВЕДУЧА З КОРОВАЄМ ТА 2 ДІТЕЙ

1 Ведуча: Добрий день вам, люди добрі,

Раді з святом вас вітати!

І від серця щирого

Щастя та добра бажати.

І на знак поваги хліб візьміть із сіллю,

Щоб жилось по правді, щоб жилось у мирі!

Дівчинка: Є з усіх одна країна

Наймиліша нам усім.

То – прекрасна Україна,

Нашого народу дім.

Хлопчик: На свято вас просимо

Гуртом й поодинці,

На свято веселе,

Бо ми – українці!

2 Ведуча: Слова палкі, мелодія врочиста …

Державний гімн ми знаємо усі.

Для кожного села, містечка, міста –

Це клич один з мільйонів голосів.

ЗВУЧИТЬ ГІМН УКРАЇНИ

1 Ведуча: Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля:

Красива, дивовижна і єдина.

Усе тут дороге: ліс, гори і поля,

Бо це Вітчизна наша – Україна!

2 Ведуча: Простір землі, яку заселяють українці, такий великий, що аби перетнути його пішки із заходу на схід, потрібно йти 90 днів, долаючи щодня 30 кілометрів. Україна – одна з найбільших європейських держав. На території України проживає понад 110 національностей.

1 дит.: Рідна моя Україно!

Земле люба і єдина,

Тут Тарасові стежки,

Солов’їнії пісні.

2 дит.: Тут калина і верба,

Тут і радість, і журба,

Ніжне материнське слово

І така чудова мова.

1 Ведуча: Любов до Батьківщини це ще й любов до рідної мови. Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Вона ніжна, співуча, мелодійна. Але щоб наша мова завжди була такою, її потрібно добре знати, вивчати, любити і доглядати.

3дит.: Мово рідна, слово рідне,

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Тільки камінь має.

Звучи, рідна мово,

По землі рідній лийся!

Мово моя українська!

Мово моя материнська!

2 Ведуча: Із давніх часів люди розуміли важливість мови у житті, тому і створили так багато прислів’їв і приказок, які підкреслюють красу і силу слова. Нашу мову неможливо уявити без загадок. Ви їх теж багато знаєте. Тому я пропоную вам їх відгадати.

ЗАГАДКИ

1) Біла білка плиг та плиг

По чорному полі…

Ми без неї не змогли б

Вчитися у школі. (Крейда)

2) У нашої бабусі

Сидить звір у кожусі.

Біля пічки гріється,

Без водички миється. (Котик)

3) Летів птах через дах,

Сів на воротях

У червоних чоботях. (Лелека)

4) У лісі родилася,

У майстерні робилася,

А в руках плаче. (Сопілка)

5) В нього завжди уважні вуха:

В одне говорить, а в друге слуха. (Телефон)

6) Не розбивши горщика,

Не з’їси кашки. (Горіх)

7) Без упину ходять пішки

Дві сестрички – тонко ніжки,

Менша більшу доганя-

Так щоночі і щодня. (Годинникові стрілки)

1 Ведуча: Так, із загадками досить. Давайте перевіримо, хто з вас знає прислів’я і приказки. Ми з вами пограємо в гру «Заверши перлинку». За умовою гри ви повинні закінчити прислів’я.

Шабля ранить голову, а слово… (серце).

Спочатку подумай, а потім.. (скажи).

Хто мовчить, той двох… (навчить).

Говори мало, слухай багато,.. (а думай ще більше).

Умій сказати, умій і…(промовчати).

Дав слово -...(виконай його).

Від солодких слів буває… (гірко).

Удар забувається, а слово… (пам’ятається).

Птицю пізнають по пір’ю, а людину.. (по мові).

2 Ведуча: Наш народ дуже любить жарти, усмішки. До вашої уваги усмішка.

Усмішка.

Вчитель спитав учня:

Васю, слово «мати» якого роду?

Вася подумав і відповідає:

- Як у сукні – то жіночого, а як у джинсах – то чоловічого.

3дит.: Ніби птаха легкокрила,

Волелюбна і щаслива,

Краю ніжній і святий,

Я люблю тебе, ти – мій!

Звучить пісня «Українка я маленька»

ПІСНЯ «НА НАШІЙ УКРАЇНІ» (Н.Май)

1 дит.: Усюди є небо і зорі скрізь сяють,

І квіти усюди ростуть,

Та тільки одну Батьківщину ми маєм

Її Україною звуть.

2 дит.: Моя Батьківщина – це злагода й мир,

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє світанкове.

3 дит.: Моя Батьківщина – ліси і поля.

Від них в нас і радість, і сила.

Це та найсвятіша і рідна земля,

Що кожного з нас народила.

4 дит.: Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт,

І верби над ставом, й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

ДІТИ ВИХОДЯТЬ НА ШИКУВАННЯ

1 дит.: Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,

Бо щастя жити ти мені дала.

Для мене ти одна – і рідна, і єдина,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

2 дит.: Я – твій громадянин, я прагну підростати,

Тягнусь пагінчиком до сонця і тепла.

Моя свята і рідна, Україно мати,

Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

3 дит.: Я хочу, щоб сонце світило яскраве,

Купало обличчя у водах Дніпра.

Буяли шовкові, уквітчані трави

І мирно вставала щоранку зоря.

4 дит.: „Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!” –

Говорять сьогодні дорослі й малі,

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас – єдина,

Немає другої такої землі!

Діти (на фоні музики):

· Я – україночка!

· Це – моя рідна земля.

· Тут мої любі мама і тато.

· Тут я зростаю щасливим.

· Нехай у кожної дитини буде любляча сім’я.

· Хай небо буде завжди чисте.

· Хай золотом колосяться наші поля.

· Хай серця повняться добром.

· Хай лихо оминає наш край.

· Хай злагода й добре увійде в кожен дім.

· Я безмежно люблю свою країну.

· Я гордий тим, що я українець.

· Ми твоє майбутнє, Україно.

1Ведуча: Любіть свою країну,

пам’ятайте її минуле,

творіть щасливе сьогодні

і вірте в краще майбутнє!

ПІСНЯ «БОЖЕ, УКРАЇНУ БЕРЕЖИ!»

2Ведуча: Ось і добігає кінця наше свято.

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов’їна.

Шануй, люби, оберігай

Усе, що зветься…

Діти: Україна!