7 клас Тема. Плавання тіл
Мета уроку. Дати учням знання про умови плавання тіл, встановити співвідношення між густиною тіла і рідини чи газу, необхідні для забезпечення умов плавання тіл. Поглибити їх знання про архімедову силу.
Розвивати спостережливість учнів, уміння аналізувати та робити висновки.
Формувати уміння застосовувати набуті знання для пояснення конкретних явищ, продовжити формувати наукове розуміння фізичних явищ.
Обладнання: штатив з муфтою і лапкою, лабораторний динамометр, тягарець масою 100г, склянки з водою і насиченим розчином солі у воді, велика скляна посудина з водою, шматок жерсті, металева коробочка із жерсті, набір тіл однакової форми і об’єму, магнітна дошка, три маленьких кільцевих постійних магніти, рухомий транспарант (виготовлені з кольорового паперу дві стрілки та круг – модель тіла), дві маленькі склянки з олією та водою, мікрофон;
на столах в учнів: посудина з водою, маленький цвях, металева кулька, два тіла однакової форми і об’єму з деревини та сталі.
Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.
Міжпредметні зв’язки: математика, біологія, географія.
Методи роботи: словесні, наочні, евристичні, дослідницькі, практичні.
На дошці напис:
,,Ми зобов’язані Архімеду
фундаментом учення про рівновагу рідин“
Ж. Лагранж
Хід уроку І. Організаційний момент
Продзвенів уже дзвінок,
Розпочнемо наш урок.
Настрій на урок взяли,
Працювати почали.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Фронтальне опитування:
Яку тему ми вивчаємо?
Що таке архімедова сила?
Чому на тіло занурене в рідину діє виштовхувальна сила?
Сформулюйте закон Архімеда.
Що ми робили на попередньому уроці?
2. Експериментальна задача. Де діє більша на тіло архімедова сила: уводі чи насиченому розчині солі? Хто хоче продемонструвати?
Учень бере прилади, необхідні для виконання фрагменту лабораторної роботи, визначає виштовхувальну силу, що діє на тіло масою 100г, занурене у воду і насичений розчин солі та записує на дошці результати експерименту.
Fв1 = P1 – P2; Fв1 = 1Н – 0,6Н = 0,4Н.
Fв2 = P1 – P2;
Fв2 = 1Н – 0,5Н = 0,5Н.
Висновок. На одне й те саме тіло, занурене в насичений розчин солі діє більша виштовхувальна сила, ніж коли його занурити у воду, тому що, густина розчину солі більша за густину води
FА =
рgVт.
В одній і тій же рідині на тіло більшого об’єму діятиме більша виштовхувальна сила.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1. Створення проблемної ситуації.
Учитель. Сьогодні ми ще раз переконалися, що на тіло занурене в рідину діє виштовхувальна сила. Я мала два однакові за розмірами шматки жерсті і з одного виготовила коробочку. Проведемо дослід: опустимо їх у воду.
Д.1. Поведінка на воді металевого шматка жерсті та коробочки, виготовленої з нього.
• Що ви побачили? Чому так відбувається?
• А що буде з іншими тілами, якщо їх опустити на воду? Давайте перевіримо. На кожному столі є посудина з водою і різні тіла. Опустіть у воду цвях і кульку
Д.2 (фронтальний). Поведінка цвяха і кульки у воді.
• Що ви побачили?
• Що будемо спостерігати, якщо опустити у воду тіла однакової форми та однакових розмірів?
Д.3. (фронтальний) Поведінка тіл однакової форми та об’єму у воді.
• Що ви побачили?
• Чому брусочок із деревини плаває, а металевий – тоне?
• Як це пояснити?
• Чому маленький цвях тоне, а величезний океанський лайнер, дно якого обшито металом , плаває та ще й перевозить великі вантажі? (,,Відстрочена відгадка“).
Відповідь на ці питання ми спробуємо дати сьогодні на уроці.
2. Формулювання теми і мети уроку. (Вчитель пише тему уроку на дошці, а учні – в зошитах).
3. Як розв’язати цю проблему? Ваші пропозиції.
4.Розв’зання поставленої проблеми.
Учитель. Давайте повернемося до останнього досліду ( діти спостерігають). На столі є чотири брусочки (з набору тіл однакової форми і об’єму). Що є спільного у цих тіл? Діти відповідають: форма, розміри, об’єм.
Д.4. Поведінка тіл однакової форми та об’єму у воді.
Учитель. Яка сила діє на кожне з цих тіл у воді? (виштовхувальна). Як її обчислити? Від яких величин вона залежить? (від густини рідини та об’єму тіла)
FА=
рgV
Який висновок можна зробити? На всі чотири брусочки у воді діє однакова виштовхувальна сила.
• Чому ж тоді брусочок із деревини не потонув, як інші?
• Яка ще сила, крім виштовхувальної, діє на всі тіла? (сила тяжіння)
• Давайте порівняємо ці сили.
5. Порівняння сил тяжіння, що діє на бруски (учні відразу скажуть, що вони різні, тому що маса тіл різна так як вони з різної речовини).
Підтвердимо це математично.
6. Порівняння сили тяжіння і виштовхувальної сили, що діє на тіло, занурене у рідину. (4 хв)
а)
Якщо ρр ρт , то
;
ρр = ρт ,
=
;
ρр т
.
б) аналіз наведених результатів за допомогою рухомого транспаранту:
Магнітна дошка – посудина з водою. Крейдою показую рівень води в посудині.
Вчитель. Діти, давайте подивимося, що ж відбувається з тілом у воді.
Кольоровий круг із паперу двома маленькими магнітами прикріплюю до дошки. Беру дві паперові стрілки різних кольорів, одна з яких – сила тяжіння, а друга – архімедова сила. Повторюю графічне зображення сил. За допомогою більшого магніту в центрі тіла прикріплюю дві сили, одна з них напрямлена вертикально вгору, а друга – вертикально вниз. Накладаю сили так, щоб
.
• На тіло одночасно діють дві різні сили. Чому дорівнює їх рівнодійна? Куди вона напрямлена? (Вгору)? Що відбувається з тілом? (Воно спливає). Пересовую тіло вгору з діючими на нього силами
• Що буде, коли
=
? Показую на рухомому транспаранті ці сили.
• Чому дорівнює їх рівнодійна? (Нулю) Що відбувається з тілом? (Плаває) Демонструю на рухомому транспаранті і цей випадок.
• Що відбувається з тілом, якщо
? (Тоне) Цей випадок теж показую за допомогою рухомої моделі.
• На яке питання ми з вами дали відповідь? Діти відповідають.
7. Формулювання умов плавання тіл. Учитель пише на дошці, учні записують у зошитах. (0,5 хв)
– тіло ,, спливає “
=
– тіло ,, плаває “
– тіло ,, тоне “
8. Умови плавання тіл за співвідношенням густин тіл і рідин. (2,5 хв)
Учитель. За яких умов
?
Діти відповідають:
якщо ρр ρт , то
;
якщо ρр = ρт , то
=
;
якщо ρр т , то
.
Учитель. Отже, умови плавання тіл можна сформулювати через порівняння густини тіла і рідини. Запишемо ці умови.
На дошці :
– тіло ,, спливає “ – ρр ρт;
=
– тіло ,, плаває “ – ρр = ρт;
– тіло ,, тоне “ – ρр т.
9. Робота з підручником. (1,5 хв)
Учитель. Діти, відкрийте підручники на сторінці 181. Зверніть увагу на записи біля малюнків і запам’ятайте їх. Учні читають про себе. Зроблені висновки справедливі не тільки для твердих тіл, а й для рідин і газів.
Д.5. Розміщення двох незмішуваних між собою рідин у склянці. У склянку наливаю спочатку олію, а потім воду. Вода опуститься вниз, а олія спливе вгору. Чому? (Густина олії менша за густину води)
10. Прояв умов плавання тіл у природі і техніці. (4 хв)
Учитель. Відгадайте загадку.
В морі рибка золота є, кораблі перевертає.
Хто це? (Кит)
Як кит регулює глибину занурення? Кит регулює глибину занурення збільшуючи або зменшуючи кількість повітря у легенях. Кількість повітря у легенях збільшилася, то і збільшився об’єм легенів і кита. Збільшився об’єм тіла, збільшилася архімедова сила. Кит спливає. Отже, можна говорити про умови плавання тіл.
Як змінюють глибину занурення риби?
У риб є плавальний міхур, який легко змінює свій об’єм. Коли риба за допо-могою м’язів опускається на велику глибину і тиск на неї збільшується, міхур стискається, об’єм тіла риби зменшується і вона не виштовхується вгору, а плаває на глибині. Під час піднімання плавальний міхур і об’єм усього тіла риби збільшується і вона вже плаває на меншій глибині. Завдяки цьому риба може в певних межах регулювати глибину свого занурення.
Середня густина живих організмів, які населяють водне середовище, мало
відрізняється від густини води, тому їхня вага майже повністю зрівноважується архімедовою силою. Завдяки цьому водяні тварини не потребують таких міцних і масивних скелетів, як наземні. З цієї самої причини стовбури водяних рослин еластичні.
З уроків географії ви знаєте про айсберги. Це приклад умов плавання тіл.
А плавання суден і повітроплавання? Можна говорити про кулі-зонди і
дирижаблі, про вимірювання густин рідин ареометрами, про плавання підводних човнів і про піднімання з морського дна затонулих кораблів. Це теж приклади умов плавання тіл. Ці питання ми розглянемо через урок.
V. Фізкультхвилинка.
Щось не хочеться сидіти,
Треба трохи відпочити.
Руки вгору, руки вниз,
На сусіда подивись.
Руки вгору, руки в боки
І зроби чотири кроки.
Вище руки підніміть
І спокійно опустіть.
Плесніть, діти, кілька раз.
За роботу – все гаразд.
V. Закріплення матеріалу.
-
№519 (Лук.) У посудину налито три рідини, які не змішуються між собою:
вода, гас і ртуть. В якій послідовності вони розміщені?
Робота з таблицею густин різних речовин на сторінці 63 підручника.
ρв = 1000
ρг = 800
ρрт = 13 600
Отже, у нижній частині посудини розміститися ртуть, над нею – вода, а зверху –гас.
-
№520 (Лук.) Чому не можна гасити палаючий гас, заливаючи його водою?
Вода має більшу густину, ніж гас, а тому опускатиметься вниз і не перекриє надходження повітря до гасу, яке потрібне для горіння.
-
№522 (Лук.) На поверхні води плавають бруски з дерева, корка і льоду.
Зазначте, який брусок виготовлено з корка і який зроблено з льоду?
ρд = 800
ρк = 240
ρл = 900
Отже, брусок під №1 зроблено з льоду, під №2 – з дерева, а під №3 – з корка.
-
Чому ж пластинка із жерсті тоне, а коробочка, виготовлена із неї, плаває?
-
Задача. Тіло масою 2,5 кг, повністю занурене в рідину, витісняє 2 кг цієї рідини. Потоне це тіло в рідині чи спливе на її поверхню?
Дано: Розв’язання
m Т = 2,5 кг
=
= 20 Н
m Р = 2 кг
=
= 25 Н
25 Н 20 Н
– ?
Відповідь: тіло потоне
VІ. Підведення підсумків уроку (мікрофон ).
1. Що ми сьогодні робили на уроці?
2. Який важливий висновок зробили?
3. Чи все було зрозумілим?
4. Що на уроці було найцікавішим?
5. Що ми підтверджуємо на кожному уроці? (Фізика - наука про природу)
6. Оцінювання учнів.
VІІ. Домашнє завдання. Опрацювати §29, вправа №28 (5 –письмово, 2,4 – усно), підготуватися до лабораторної роботи №10 (с.185). Бажаючим: намалювати чи підібрати малюнки або фотографії для ілюстрації дії архімедової сили в повітрі, на воді, під водою:
підібрати загадки, прислів’я.
VІІІ. Учитель: наш урок сьогодні я хочу закінчити словами Т. Щербакова:
Путь познанья бесконечен,
Перед каждым он открыт.
Не пугайся новым встречам.
Изучай,
дерзай,
твори!.