| Проводити роботу над розумінням граматич-ного значення слова, категоріального значення частин мови, значення предметності, процесу, ознаки над утворенням нових слів за допомогою суфіксів і префіксів. Беремо участь у роботі по активізації словника, відпрацьовуємо мате-ріал, що чисто вимовляється і певні словосполучення. Дізнаватися і розрізняти між собою звуки мови (фонеми); Відрізняти правильне і дефектний вимова звуку; Здійснювати слуховий і речедвігательний контроль за власним вимовою звуків; Приймати правильні артикуляційні позиції, необхідні для нормального відтворення звуків у мові; Безпомилково використовувати поставлені звуки в самостійної зв’язного мовлення.
– удосконалення розмовного мовлення: вміння вести нескладний діалог, поставити запитання, правильно та швидко підібрати для відповіді потрібне слово; – виховання вміння робити повідомлення про доручене завдання, ставити одне одному запитання; – навчання елементарних прийомів опису, уміння об'єднувати окремі вислови у зв'язні повідомлення (оповідання за малюнком, за серією малюнків, за планом); – навчання складати оповідання з описом предметів, іграшок і дій з ними; – навчання переказувати прочитаний текст, інтонаційно розрізняти частини будь-якого оповідання. називання прізвищ та імен; – формування глибоких знань про пори року та їх характерні ознаки; – ознайомлення з домашніми і дикими тваринами, вивчення назв різних частин тіла тварин; – формування уявлень про овочі, фрукти, ягоди, гриби, квіти, дерева; – закріплення знань про предмети класної кімнати і шкільних кабінетів; – формування знань про іграшки, ігри, навчальні посібники (матеріал, якість, колір, форма, розміри); – формування узагальнюючої функції слова; – ознайомлення із суспільним життям країни; розширення знань про свята; – виховання уважності до зміни граматичних форм слів (шляхом порівняння і співставлення іменників однини і множини, зміни відмінкових закінчень) та до багатозначності слів; – навчання утворювати слова із зменшувально-пестливим значенням та шляхом приєднання префіксів і суфіксів; – виховання вміння добирати споріднені слова; – розвиток уваги до зміни граматичних форм слів залежно від роду, числа, відмінка, часу дії. – . - Розвиток психічних процесів - формування загальних мовленнєвих навичок; - розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення; - збагачення та уточнення словникового запасу; - розвиток уваги до морфологічного складу слів та словозміни у словосполученнях; - робота над граматичною структурою речення, виховання вміння правильно складати прості поширені речення, вживати різні граматичні конструкції у зв’язному мовленні; - розвиток діалогічного і зв'язного мовлення; - робота над голосом, диханням; - логопедичний масаж за методикою Новікової. розвиток уваги до мовлення навколишніх (удосконалення навичок розуміння словесних узагальнень, виокремлення назв предметів, дій, ознак предметів); – формування вміння утримувати в пам’яті і відтворювати сприйнятий на слух матеріал - Розвиток психічних процесів - формування загальних мовленнєвих навичок; - розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення; - збагачення та уточнення словникового запасу; - розвиток уваги до морфологічного складу слів та словозміни у словосполученнях; - робота над граматичною структурою речення, виховання вміння правильно складати прості поширені речення, вживати різні граматичні конструкції у зв’язному мовленні; - розвиток діалогічного і зв'язного мовлення; - робота над голосом, диханням; - логопедичний масаж. Уточнення правильної вимови та звучання з опорою на зорове, слухове,тактильне сприймання, кінестетичне відчуття; - Визначення наявності і місця звука в слові; - Визначення місця звука відносно інших (на якому місці: 1,2,3…, після якого звука, перед яким чується певний звук у слові); - Визначення слова з певним звуком у реченні, тексті; - Добір предметних малюнків у назві яких є відповідний звук, визначення його місця у слові. Розвиток фонематичного сприйняття. Диференціація опозиційних звуків та складів проводиться не тільки на слух, але закріпляється письмово. Формування фонематичного сприйняття проводиться з обов’язковою участю також мовнорухового аналізатора. Тому одночасно з розвитком фонематичного слуху здійснюється і робота над звуковимовою. 2. Робота над звуковимовою. Перш за все необхідно ліквідувати всі недоліки вимови фонем. Іноді зустрічаються діти ,у яких звуковимова збереглася. В таких випадках слід відпрацьовувати більш чітку артикуляцію, щоб задіяти мовноруховий аналізатор. Крім того, необхідно пам’ятати, що при порушеному фонематичному слухові навіть збережені звуки не можуть артикулюватися абсолютно чітко. 4. Збагачення словникового запасу та розвиток уміння користуватися ним. Зазвичай цей етап починається тим, що вчать дітей способам утворення нових слів. Інший вид словникової роботи – підбір однокорінних слів. Така робота покращує правопис ненаголошених голосних, так як забезпечує дитині підбір перевіряючи слів. Впродовж всіх занять розширюється, уточнюється, закріплюється словниковий запас дітей. 5. Розвиток граматичних навичок. Основною задачею цього етапу є складання речень за картинками, серіями картинок, розширення і скорочення речень і т.д.. 6. Розвиток зв’язного мовлення, як усного так і письмового. Заняття з подолання недоліків письма та читання продовжуються впродовж всього навчального року. Необхідною умовою їй ефективності є розвиток письмової та усної мови.
| Розвиток психічних процесів - формування загальних мовленнєвих навичок; - розвиток фонетико-фонематичної сторони мовлення; - збагачення та уточнення словникового запасу; - розвиток уваги до морфологічного складу слів та словозміни у словосполученнях; - робота над граматичною структурою речення, виховання вміння правильно складати прості поширені речення, вживати різні граматичні конструкції у зв’язному мовленні; - розвиток діалогічного і зв'язного мовлення; – навчання узгоджувати прикметники і дієслова з іменниками; звертання уваги на родову належність предметів; – практичне засвоєння деяких форм словотворення та словозміни; – виховання вміння узгоджувати числівники з іменниками в роді, числі, відмінку; – навчання складати прості поширені речення з прямим додатком, із прийменниками, виокремлювати слова з речень за допомогою питань; – звертання уваги на порядок слів та зміни форм слів у простму поширеному реченні шляхом: складання речень із прийменниками та без прийменників; поширення речень за допомогою запитань; складання речень із заданими словосполученнями; – зосередження уваги на реченні з однорідними членами; – ознайомлення із складнопідрядними реченнями з використанням сполучників щоб, тому що, якщо та ін. виробляти і вправляє рухи артикуляційних органів; готовить артикуляційний уклад до постановки звуків; працюти над розвитком правильного мовного дихання дітей; відбивати артикуляційний уклад певного звука,закріплювати поставлений звук у складах; автоматизути поставлені звуки у словах, фразах, реченнях, словосполученнях, зв'язній мові; проводити диференціацію звуків; відпрацьовує граматичні форми. – розвиток слухової пам'яті дітей; навчання вмінню слухати і чути звернене до них мовлення; навчання диференціюванню звуків, умінню впізнавати джерело звука; – відпрацювання правильного мовленнєвого вдиху і видиху; – формування плавного мовлення з паузами між реченнями; – навчання правильного інтонування, наголошування, модуляції голосу і виразності мовлення. – підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків; – розрізнення голосних і приголосних звуків на слух; – диференціація звуків розвиток фонематичного аналізу, синтезу та фонематичних уявлень (виокремлювати голосні на початку і вкінці слова, послідовно називати ряд голосних; робити аналіз і синтез прямих і обернених складів; виокремлювати приголосний на початку і вкінці слова; робити звуко-складовий аналіз слів; визначати наголошений склад); формування навичок складання звукових схем слів та добору слів до їхніх звукових схем. – розвиток слухової пам'яті дітей; навчання вмінню слухати і чути звернене до них мовлення; навчання диференціюванню звуків, умінню впізнавати джерело звука; – відпрацювання правильного мовленнєвого вдиху і видиху; – формування плавного мовлення з паузами між реченнями; – навчання правильного інтонування, наголошування, модуляції голосу і виразності мовлення. – підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків; – постановка звуків– розрізнення голосних і приголосних звуків на слух; – диференціація звуків розвиток фонематичного аналізу, синтезу та фонематичних уявлень (виокремлювати голосні на початку і вкінці слова, послідовно називати ряд голосних; робити аналіз і синтез прямих і обернених складів; виокремлювати приголосний на початку і вкінці слова; робити звуко-складовий аналіз слів; визначати наголошений склад); формування навичок складання звукових схем слів та добору слів до їхніх звукових схем. |
|
|
| – розвиток слухової пам'яті дітей; навчання вмінню слухати і чути звернене до них мовлення; навчання диференціюванню звуків, умінню впізнавати джерело звука; – відпрацювання правильного мовленнєвого вдиху і видиху; – формування плавного мовлення з паузами між реченнями; – навчання правильного інтонування, наголошування, модуляції голосу і виразності мовлення. – підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків; – розрізнення голосних і приголосних звуків на слух; розвиток фонематичного аналізу, синтезу та фонематичних уявлень (виокремлювати голосні на початку і вкінці слова, послідовно називати ряд голосних; робити аналіз і синтез прямих і обернених складів; виокремлювати приголосний на початку і вкінці слова; робити звуко-складовий аналіз слів; визначати наголошений склад); формування навичок складання звукових схем слів та добору слів до їхніх звукових схем. 3. Розвиток навичок звукового аналізу та синтезу. Робота з розвитку фонематичного сприйняття переходить в роботу з розвитку навичок звукового аналізу. Основні види цієї роботи: а) виділення з речення слів, із слів складів, а потім і звука. Такий аналіз повинен супроводжуватися складанням схеми цілого речення. б) дописування недостаючих букв, складів. в) відбір слів по кількості складів г) придумування слів на заданий звук та запис їй, підбір до кожного слова іншого з опозиційним звуком і т. д.. 4. Збагачення словникового запасу та розвиток уміння користуватися ним. Зазвичай цей етап починається тим, що вчать дітей способам утворення нових слів. Інший вид словникової роботи – підбір однокорінних слів. Така робота покращує правопис ненаголошених голосних, так як забезпечує дитині підбір перевіряючи слів. Впродовж всіх занять розширюється, уточнюється, закріплюється словниковий запас дітей. а) виділення з речення слів, із слів складів, а потім і звука. Такий аналіз повинен супроводжуватися складанням схеми цілого речення. б) дописування недостаючих букв, складів. в) відбір слів по кількості складів г) придумування слів на заданий звук та запис їй, підбір до кожного слова іншого з опозиційним звуком і т. д.. Корекція недоліків письма та читання потребує постійних систематичних занять, тому робота з дітьми з порушенням писемного мовлення дає добрі наслідки тоді, коли вона проводиться у тісному контакті з учителем та батьками.
сформувати у дітей фонетичну систему мови, тобто уточнити і закріпити вимову збережених звуків, а також виправити вимову порушених звуків; розвивати у них повноцінний фонематичний слух і сприймання, тобто за допомогою спеціальних прийомів навчити дітей розрізняти звуки на слух, запам’ятовувати і відтворювати ряди звуків і складів; сформувати навички звукоскладового аналізу та синтезу, тобто сформувати вміння ділити слово на склади і звуки, послідовно аналізувати їх, проводити зворотні операції; на основі аналітико-синтетичної діяльності забезпечити засвоєння дітьми деяких елементів грамоти. а наслідуванням – з опорою на слуховий образ, зорове сприйняття артикуляції. Це зумовлене тим, що у дітей добре розвинені навички наслідування. Проте по наслідуванню можна поставити звук лише тоді, коли він відсутній. У роботі з РВД постановка звуків таким чином здійснюється надзвичайно рідко.
|
|
|
11 665
4 017 
