Завдання для ДПА з читання

ЯК МИ ЗМІСТОВНО ВІДПОЧИВАЛИ

Прокинувся я від того, що хтось стусонув мене в бік:

— Сашко, ти ще спиш? Звичайно, це був Ванько: переліз на моє ліжко, різко стягнув з мене ковдру, штовхається та ще й питає, чи я сплю. Він старший від мене на рік, зате я товщий від нього. Коли ми обоє з гуркотом впали на підлогу, на порозі несподівано з’явилася мама. Вона була вже одягнута, збиралася на роботу.

— Знову б’єтесь? — сплеснула вона руками.

— Ми не б’ємося, ми боремося, — розчервонілий Ванько викручував мені руку, а я натя­гував йому сорочку на голову.

— Які ж це у вас канікули? Самі бійки. Коли ви, хлоп’ята, навчитеся, нарешті, культурно і змістовно відпочивати?

— А як це... змістовно? — ми від несподіванки навіть завмерли.

— Підіть, наприклад, у кіно, бібліотеку чи музей. Або в шахи зіграйте... Ось вам гроші, а я побігла на роботу. Коли вона пішла, ми вирішили в цей день культурно і змістовно відпочивати. Спочатку пішли в кінотеатр на дитячий сеанс. Як тільки погасили світло, Ванько почав крутитися, а по­ тім зашепотів:

— Сашко, давай місцями поміняємось.

— Навіщо? — здивувався я.

— Ти моє місце зайняв. Дивись, у мене квиток на твоє місце, — показує мені квиток, хоч у темноті нічогісінько не видно. Але мене не обдуриш. Перед ним сидів якийсь довготелесий хлопчисько в окулярах і за­туляв йому екран. Ванько штовхнув мене, а я його. Від поштовхів у хлопця попереду злетіли окуляри. Нас вивели з кінотеатру. Тоді ми пішли до музею. Там було дуже цікаво, ми аж крутили головами навсібіч.

— Дивись, Сашко, який ховрах! Як живий, — штовхнув мене Ванько.

— Сам ти ховрах! Це мамонт, — засперечався я. Ми зчинили такий галас, що нас «попросили» і з музею. Рушили в бібліотеку. У бібліотеці ми взяли книжку казок і вдома всілися на канапу читати її. Але не встигав я дочитати сторінку і до половини, як Ванько вже ліз перегортати її. Він тільки малюнки диви­ вся, казки його не цікавили.

— Ну тебе! — я закрив книжку.

— А, може, зіграймо в шахи, — запропонував Ванько. Але одразу почав красти з дошки мої фігури та ще й звинувачував мене в тому, що я не­ правильно ходжу. Ходив я неправильно, та чи можна з ним правильно грати? Увечері прийшла з роботи мама і спитала, що ми робили.

— Ми культурно і змістовно відпочивали! — відповіли гордо ми.

— Ой, які молодці! — здивувалася вона.

— І як саме?

— Ходили у кіно, музей, читали книжку, грали в шахи. Мама погладила нас по головах: — Ну, розповідайте, що ви бачили в кіно, музеї, що цікавого прочитали у книжці, хто виграв у шахи? А ми стоїмо і мовчимо. Потім Ванько промимрив:

— Ми тільки відпочивали. А хіба про це треба розповідати? Євген Наумов, 420 слів

Познач правильні відповіді

2. Коли хлопці змістовно відпочивали?

□ А у вихідний день

□ Б у святковий день

□ В під час канікул

3. Хлопців «попросили» з музею, тому що вони

□ А галасували

□ В неправильно грали в шахи

□ Б мінялися місцями

4. Яку книжку взяли хлопчики у бібліотеці?

□ А про тварин

□ В казки

□ Б збірку загадок

5. Чому хлопці не змогли змістовно відпочити?

□ А бо вони всюди були неуважними

□ Б бо під час відпочинку між ними не було злагоди

□ В бо мама запропонувала їм нецікаві заняття

□ Г бо була несприятлива погода для змістовного відпочинку

6. Яке прислів’я висвітлює головну думку тексту?

□ А На те й голова, щоб у ній розум був.

□ Б Яке їхало — таке здибало.

□ В Один розум добре, а два ще краще!

□ Г Умів почати — умій закінчити. 7

. Поясни значення висловів.

Зчинити галас —

Ванько промимрив — _____ ___ _____________

8. Запиши, чому хлопців вивели з кінотеатру.

9. Поясни, чому сини не змогли розповісти мамі про проведений день.

10. Випиши з твору слова і словосполучення, які змальовують характер і поведінку хлопців.

11. Покажи стрілочками риси характеру дітей.

• упертість •

• нестриманість •

Ванько• • людяність • •Сашко

• винахідливість •

• забіякуватість •

• щирість •

• дружелюбність

• 12. Склади міркування (5-6 речень). Де незгода — там часто шкода