Форми та методи при підготовці учнів до олімпіад з географії

Форми та методи при підготовці учнів до олімпіад з географії

вчитель географії

Сєдих Марина Анатоліївна

Географічні олімпіади – це одна з найважливіших форм позакласної роботи. Метою проведення таких змагань є виявлення талановитих і обдарованих школярів: тих, хто досконало володіє знаннями шкільної програми, хто має багату уяву та нестандартний підхід до вирішення складних і проблемних завдань. Саме ці якості є вирішальними у процесі підготовки учнів до олімпіад.

Запорукою успіху виступу учнів є правильна організація роботи з обдарованими дітьми у навчально-виховних закладах:

- орієнтувати учнів на зацікавлення предметом географії, працювати з ними додатково, готуючись до різних конкурсів, конференцій, семінарів тощо;

- організовувати ґрунтовну самостійну роботу із сучасною науковою літературою, періодичними виданнями географічного змісту, довідниками, Інтернетом;

- проводити індивідуальні заняття під час яких розв’язувати задачі географічного змісту (за збірниками різних видань), вивчати географічну номенклатуру; здійснювати розбір завдань IV етапів олімпіад;

- постійно проводити змагання серед ерудитів;

- систематично спілкуватись з батьками і розповідати їм про схильності та здібності, успіхи і проблеми дітей;

- заняття мають бути цікавими, діти щоразу повинні поглиблювати та розширювати свої знання.

Шкільні олімпіади з географії - це масовий вид змагань учнів, мета проведення яких - залучення більшого числа учнів у позакласну роботу з даного предмету, підвищення їх інтересу до географічних знань, розвиток самостійності, вдосконалення загально навчальних і специфічних для географії вмінь учнів.

Поряд з розвитком пізнавального інтересу олімпіади дозволяють більш правильно вирішувати питання про вибір учнями географії як дисципліни для більш глибокого вивчення, що допоможе їм у подальшому визначити свою майбутню професію. Отже, географічні олімпіади служать вирішенню завдань профорієнтаційної роботи з учнями. Така форма проведення позакласної роботи, завдяки масовій участі в ній школярів, допомагає вивчити постановку географічної освіти на місцях.

Слід зазначити, що олімпіади з географії повинні підводити підсумки всієї позакласної роботи з предмета, тому проведення їх передує етап підготовки, що веде до більш чіткої організації навчально-виховного процесу, до підвищення рівня знань учнів з даного предмету, до більш цілеспрямованому розвитку інтересу до географії та пізнавальної самостійності школярів.

Для підготовки до олімпіад необхідно випускати стінні газети з цікавим матеріалом, публікувати спеціальні тренувальні запитання та вправи, проводити вікторини, ігри на уроках, зі старшокласниками - географічні конференції, запрошувати до школи вчених-географів, лекторів

Починати підготовку творчо обдарованих учнів до участі в олімпіадах та турнірах з психологічних принципів слід з 6-го класу і працювати в системі до 11 класу.

Робота з обдарованими дітьми припускає наявність даних про структурно-якісні показники характеристики обдарованості, методики їх виявлення і розвитку, а потім організаційних заходів у рамках яких і здійснюється практична робота з подальшого розвитку творчих здібностей і обдарованості.

Одне з важливих завдань географічної освіти – формування в світогляді учнів цілісної географічної картини світу, яка формується тільки при системному засвоєнні знань.

У шкільному (І-му) етапі Всеукраїнської олімпіади з географії беруть участь учні 7-11 класів, без будь-яких обмежень, за їх бажанням, у час, визначений наказом адміністрації школи. Цей етап географічних олімпіад проводиться в один тур (загальна кількість теоретичних і практичних завдань становить не більше чотирьох).

Завдання готують предметно – методичні комісії, склад яких затверджується наказом керівника навчального закладу. Необхідно підбирати завдання, доступні для більшості учнів, але за змістом і формою вони не повинні дублювати питання репродуктивного рівня, які наведені у підручнику, а відповідь на них не слід зводити тільки до викладу змісту параграфів. Тобто ставиться дещо завищена «планка» вимог з метою не тільки виявити переможців, але й довести їм, що олімпіада – це не просто контрольна робота за шкільною програмою і для досягнення успіху в її наступному етапі необхідно ще багато працювати. Рекомендується два-три питання шкільної олімпіади підбирати зі змісту навчальної програми поточного навчального року, та одне-два – пов’язані з вимогами програми за попередні роки навчання (або пов’язані з поняттями, які продовжують формуватися). Тільки на цьому етапі олімпіади вчитель (на власний розсуд) може дозволити учням при виконанні завдань користуватися шкільними навчальними атласами.

Після завершення перевірки олімпіадних завдань учитель аналізує відповіді учасників, указує на оптимальні шляхи вирішення завдань, дає правильні відповіді, виправляє типові помилки, називає прізвище переможця, який братиме участь у наступному етапі олімпіади, та призерів – «запасних» у складі шкільної команди. По можливості, переможця й призерів шкільного етапу олімпіади слід відзначити подяками, грамотами чи книгами географічної або краєзнавчої тематики.