Один день з життя вчителя

Один день з життя вчителя 6.30 – ледь сіріє за вікном, А будильник вже кричить мені на вухо, І прощатись треба з таким гарним сном, І збиратись на роботу, швидко,що є духу. Через півгодини стою вже на зупинці, За руку я тримаю заспане дитя Він теж зі мною їде в школу вчиться І все бурчить »Як спати хочу я» Приїхала вже на роботу, мало не спізнилась І швидко в клас лечу, готуюсь до занять Із учнями своїми ніби поріднилась Вже знаю «що» й «коли» треба їм сказать. Уроки почались - пишем, і малюєм Щось нове поясню, а щось напам’ять дам У школі вчителі ніколи не нудьгують, Бо треба встигнути усе - і тут і там. Після уроків - зошити, конспекти, документи Та все не встигну, бо з дитиною на карате ще йти Беру додому, там все дороблю "айн моменто" Та знаю що лиш уночі я підтягну хвости. Бо дома ж як завжди – роботи купа ціла Її не переробиш, як ти не крути А ще ж сьогодні дітям щось спекти хотіла Та вже перенесемо це на вихідні. Вже вечір, діти казочку чекають, Піду хоча б хвилинку приділю І чоловік надію десь плекає, Що я раніше спати прибіжу. Та мені знов не спиться, бо ж на завтра Ще треба щось цікавеньке знайти Якісь малюнки, роздаткові картки На рахунок в межах двадцяти. Вже зовсім ніч, втомилась, хочу спати Та долі іншої не хочу я шукать Бо вчитель - для дітей, як рідна мати І ми повинні їх оберігать. І наша робота дуже хороша І хай не приносить вона купу грошей І хай ми ночами щось пишем, мудруєм Та учні нас люблять, вони нас цінують. Заглянемо в очі дитячі - і світ заіскриться І знову на місці вже нам не сидиться. Ми знову читаєм, співаєм, малюєм І кожного дня ми в дитинство мандруєм. В долонях своїх несем ми серця І дуже важлива місія ця І я горжуся тим, що на оцій землі Ми з вами –справжні всі УЧИТЕЛІ!!

Казмірук Катерина Миколаївна