Мовні ігри в початковій школі

Методичні рекомендації

надані методистом МВО та керівником ММО

Ігри.

Магазин

Завдання учнів: «продати» певні предмети «рекламуючи» їх за кожною буквою, причому значення слова на окрему букву повинно відповідати значенню слова в цілому.

К – котиться

А – ароматний

В – великий

У – у-у-ух

Н – новий

М – маленька

И – и-и!

Ш – шарудить

А – акуратна шубка

Цю вправу доречно проводити не лише при несформованості семантичного образу слова, при пропуску букв, але і при спільному недорозвиненні мови дитини.

Кошик

Завдання: зібрати кошик. «Складати» можна всі слова, які закінчуються на -ок: грибок, лісок, зубок, дарунок, черв’ячок, гачок, клубок, килимок, вінок, пиріжок, урок, кружок. Слід спочатку оговорити, що «складувати» можна слова з абстрактним значенням. Можна збирати корзину, коробку, ящик. Цю гру ми зазвичай починаємо такими фразами: «Ми збираємось в лісок, наповнюємо кошичок!»; «Ось перед нами корзина, туди вирушає.» (Картина, перина, балерина.); «Ось коробка, дивимося, що там?» (Пробка, саморобка.); «Ось ящик, швидше клади туди.» Особливо помітні результати, якщо дитя недописує слова. Крім того, завдання направлене на чітке усвідомлення звукової структури слова: наголосу, ділення на склади. (Побудовано на основі вправи, запропонованої Л.І. Пироговою.)

Арабське письмо

Перед виконанням цієї вправи розкажіть дітям, чим відрізняється арабське письмо від слов'янського і європейського. Завдання: написати слова, почавши з правої сторони рядка, і при цьому навпаки, тобто і читатися вони повинні справа наліво. Наприклад, речення: «В океані живе незвичайна риба – риба-їжак, написане «по-арабськи», повинно виглядати так:

Кажї-абир – абир анйачивзен евиж інаеко В.

Вправа дає добрі результати в тих випадках, коли дитина переставляє букви і недописує слова.

Лист з давнини

Перед виконанням вправи розкажіть дітям, чому в Давній Русі писали лише приголосними. Завдання: слова записуємо лише приголосними, позначаючи голосні крапками вгорі.

Наприклад: Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

Х^оч^ош ^ост^о к^ол^оч^о – н^о с^од^о н ^о п^оч^о.

Відразу пропонуємо записати це ж речення лише голосними (ое їи ааі - е ии а еі.) і робимо висновки про те, яке речення читається легше (про роль приголосних в українському письмі). При виконанні цієї вправи відпрацьовується механізм перемикання, вибірковості при письмі. Через деякий час діти можуть писати «по-давньому» цілі тексти, а показником їх майстерності вважаємо час в секундах і відсутність помарок.

Невдалий робот

Робот запрограмований таким чином, що він пише слово не повністю, а лише якусь його певну частину, а останнє відзначає рисками. (Якщо учень не дописує кінець слова, йому дають запис лише з двома останніми буквами і тому подібне) Наприклад, слово понеділок: по - -, - ді - -, - - к. Так працюємо при недописуванні слів або при пропуску букв і складів.

Словесний м'яч або футбол

Вправа народилася з відомої і популярної дитячої гри: один гравець говорить слово, а другий повинен продовжити, називаючи слово на останню букву того, що прозвучало: автобус – слово – окунь і так далі. Нами вправа ускладнена: складаємо слова, наприклад, на передостанню букву, на другу з початку, на третю з кінця і тому подібне. Вправа універсальна тим, що в ній, перекидаючи м'яч, можуть грати як двоє, так і ціла група дітей. Швидка і захоплююча гра дозволяє виробити у дітей уміння бачити в думках графічне зображення слова, а також механізм перемикання (що важливо при вивченні української мови з його безліччю правил і виключень). Через деякий час добре перейти на складніший рівень: наприклад, підбирати іменники лише жіночого роду, лише 1-го відміни, підбирати дієслова лише 1-го відмінювання (варіації на кожну теоретичну тему), а викладач може у будь-який момент змінити номер букви, на яку потрібно придумувати слова.

Словесні ланцюжки

Складаємо ланцюжки за останніми складами слів: бузина – народ – родина – написав. Виграє той, хто називає слово останнім. Можна пограти командами, тоді вважається, що перемогла та команда, чий ланцюжок довший.

Рахуємо букви

В думках уявляємо слова з однаковою кількістю букв, написані в стовпчик. Утримуючи уяву в голові, називаємо певну букву по рахунку. Наприклад, викладач говорить: дим, луг.

Діти уявляють їх написання в стовпчик і називають ті букви, номер яких говорить викладач: другі букви – и, у, треті – м, г і так далі Слів може бути 2-4, букв в словах 3–7. Таке завдання формує уміння віртуально бачити і «писати» слова, запам'ятовувати їх, концентрувати увагу, утримувати написання в голові.

Ігри.

ВПРАВА 1. «ПОВТОРИ І НЕ ПОМИЛИСЬ»

Учитель читає вірш напам’ять, супроводжуючи його окремі рядки відповідними рухами.

ВПРАВА 2. «ХТО ЗАЙВИЙ?»

Учитель читає вірш, пропонує розглянути ілюстрацію до нього,знайти на малюнку й розфарбувати ту тварину, назва якої не зустрічається в тексті.

ПІВНИК. О. Плавенчук.

Любить наш півник

Усім на світанку

Ґречно бажати

Доброго ранку:

Курочці й гусочці,

Свинці і качечці,

Котику Мурчику

Й навіть собачці.

(Вірш вчать напам’ять )

ВПРАВА 3. «Відгадай загадки»

Учитель пропонує послухати загадки і серед поданих малюнків, виконаних пунктиром, знайти відгадку.

Загадки.

Летіла птиця по синьому небі,

Розпустила крила і сонце закрила.

*

Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо.

*

То холодним, то гарячим

Вдома кожен мене бачив.

І співаю я від жару,

І пускаю з носа пару.

Діти обводять малюнок відгадку і заштриховують його. Після цього можна запропонувати згадати загадку про інші предмети.

ВПРАВА 4. «Доповни малюнок».

Учитель пропонує прослухати художній твір і співвіднести його з малюнком.

ОЛІВЕЦЬ- МАЛЮВЕЦЬ.

Взяла Яся олівець, олівець – малювець.

Сіла Яся біля столу, розгорнула папірець:

- Треба тут намалювати отаку здорову хату! Вікна

Дах. Димар на нім. З димаря - великий дим.

Ось травичка. Ось доріжка. Ось дитинка. Ручки. Ніжки.

Ротик. Носик. Голова. І волосся як трава.

Ось на небі сонце сяє. Довгі промені ясні… А в сторонці під віконцем квітнуть квіти запашні.

У дитинки є спідничка, а на ніжках – черевички.

Ще їй кошика зроби піде ляля по гриби…

Після повторного прочитання діти доповнюють малюнок так, щоб він відповідав тексту.

Одним із найважливіших прийомів підготовки руки до письма є штриховка.

Правила штриховки дуже прості: штрихувати лише в заданому напрямку, не виходити за межі малюнка, дотримуватись однакових відстаней між лініями штриховки. Діти пристають на ці умови швидко легко, як у грі.

Штрихувати 6-річні першокласники починають з першого уроку і продовжують протягом усього навчального року. При перших спробах штрихувати маленький школяр довго не витримує: рука швидко втомлюється. Але робота сама собою дуже цікава, тому дитина постійно повертається до неї за власним бажанням. Штриховка – це не тільки зміцнення руки, а й розвиток мовлення школярів, збагачення словникового запасу за допомогою цих самих малюнків. Можна використати вправи імітаційного характеру. Наприклад :

- «Курочка п’є воду»;

- «Фарбуємо паркан» (зверху – вниз);

- «Фарбуємо парту» (вправо – вліво);

- «Кіт Леопольд ставить загорожу мишам»;

- «Дім равлика» (змотування – розмотування клубочка);

- «Морська хвиля».

На початковому етапі використовують малювання поєднане з штриховкою.

Їх поводять весь час у підготовчий період на початку уроку.

Із перших уроків учитель повинен привчити дітей правильно сидіти за партою, правильно класти зошит і тримати ручку під час письма. А саме:

Сидіти на стільці, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на спинку; голова вертикальному положенні, або трохи нахилена вперед (під кутом – 15 градусів); лікті вільно лежать на столі; відстань від стола до грудей дорівнює ширині затиснутого кулачка; ручку тримати великим, вказівним і середнім пальцями, на відстані 1-1.5 см від кульки. Кінець ручки спрямований на праве плече. Права рука перпендикулярна до верхнього краю зошита.

Важливо перед виконанням графічних вправ проводити пальчикову гімнастику, яка також пов’язана з мовленнєвим розвитком. Зображення руками мишок, зайчиків, пташок та ін. супроводжуються розучуванням і хоровим декламуванням невеликих віршиків про них.

Діти уявляють довкілля у вигляді зорових образів. Тому поряд з традиційними методами навчання письма використовуються художньо - зорові образи.

Все на все на світі схоже:

Човник в морі - на калоші,

Змій – на ремінець тоненький,

Місяць – на пиріг кругленький,

Кіт смугастий – на піжаму,

Я – на тата, ти – на маму.

Художні образи елементів букв роблять цікавим для дітей монотонне тренування в їх написанні та живий образ букви легко запам’ятовується, при відсутності сформованості сприйняття абстрактної форми букви у 6- річок.

Під час ознайомлення з новою писемною літерою, після аналізу її елементів та порівняння з іншими буквами, учні створюють образ літери під керівництвом учителя та малюють його на альбомному аркуші.

Наприклад, зображуючи на дошці ножиці з рядкової букви н, учитель коментує свої дії:

Від похилих паличок ведемо вгору дві лінії, що перехрещуються. Це буде лезо. Посередині домалюємо цвяшок. Самі похилі палички букви перетворюємо в кільця ножиць. Закріплюючи в пам’яті дітей зображення букви та відповідний образ, учитель пропонує декілька разів обвести саму літеру на малюнку з дотримуванням послідовності її написання, а потім виконати пальчикову гімнастику «Ножиці». Художньо – зорові образи букв формують графічну навичку дітей з опорою на притаманне для їх віку візуальне мислення.

Оволодіння каліграфією – чи не найважче заняття для першокласника. Однак навіть одноманітна робота може стати для дитини не просто привабливою, а захопливою, якщо вона містить цікавий матеріал. Таким цікавим матеріалом може стати цикл бесід про каліграфію, казки про букви, казки В. Бутрім, учительки початкових класів школи №103 м. Київ «Пані Каліграфія», «Поради Пані Каліграфії», її збірочка римованих рядків на повторення написання окремих букв та їх з’єднань «Яка охайна, симпатична хвилинка ця каліграфічна», та ін.

Ось приклад однієї з них.

**

«Каліграфією називають мистецтво писати гарно і чітко. Ваші бабусі і дідусі, напевно, розповідали, як вони вчилися в школі. Тоді була навчальна дисципліна – чистописання, тобто каліграфія. І це чистописання давалося учням нелегко! Учні носили з собою наповнені чорнилом чорнильниці та дерев’яні ручки, у які вставляли металеві пера. З таким письмовим приладдям зошити не дуже старанних учнів рясніли ляпками. А якої точності вимагало перо! Нахилиш його так – пише товсто, нахилиш інакше – виходить тоненька лінія. Сучасним ручкам цей вищий пілотаж недоступний…»

**

Фрагмент казки «У писемній країні веселих ліній»

«Веселий нулик О пішов гуляти до лісу. Там було чудово. Він все так пильно розглядав, що не побачив, як на зустріч йому бігла І (маленька паличка з заокругленням внизу вправо.). Вони зіткнулися і вигукнули «А!». Так склалася буква А.»

**

«І жила в хатці біля озера. Хатка була велика, красива. Озеро яскраве, тепле. А як було сумно завжди гратися одній! І ось до неї приїхала сестриця І.

Вирішили вони жити разом. Так було веселіше. З’явилась буква И., яка допомогла написати слова: стіл – столи, весна – весни, лялька – ляльки, пташка – пташки.»

**

«Буква И пішла до озера ловити рибу. Опустила ноги у воду. Чи тепла вона? Та протяжно вимовила УУУ».

Використання цих завдань зменшує втому та навантаження.

Серед новинок останніх років – прописи з калькою (видавництво «Ранок», м. Харків) та прописи з використанням частої графічної сітки – шаблону (Видавничий дім «ШКОЛА», м. Харків). За декілька років видання прописів автор сітки В. Федієнко отримав велику кількість позитивних відгуків.

Сторінки з калькою допомагають учням вправлятись у виконанні правильних рухів, відпрацьовувати розмір і форму букв, розмах і напрямок руху кисті.

Важливою складовою вироблення каліграфічного письма є такі підготовчі вправи:

- «написання» літери в повітрі з розплющеними очима або з заплющеними очима;

- Обведення «сухим пером» (тильним боком ручки) великого зразка букви в зошиті;

- Письмо мокрими пензликами на дошці;

- Письмо букви під лічбу –тактування з метою вироблення плавності, ритмічності, сміливості рухів.

Першокласники дуже схильні до наслідування. Тому велике значення у виробленні каліграфічного письма чіткий красивий зразок письма вчителя. Для вироблення свідомого письма потрібно давати можливість дітям спостерігати за зразками правильного та неправильного написання елементів букв. З метою запобігання помилок можна запропонувати гру «Письмо Незнайки». Учні повинні вказати на помилки і виправити їх. Пропонуються індивідуальні завдання на окремих аркушах, наприклад, такі:

1. Обведи ту букву, яка відрізняється.

2. Постав крапку кольорову у тому місті букви, звідки почнеш її писати.

3. Випиши із ряду букв ті, які написані правильно.

4. Наведи склади з буквою У.