План урока

Тема. Життєвий і творчий шлях Павла Андрійовича Байдебури. Тематика творчості. Таємниця людської пам’яті за оповіданням «Крихта».

Навчальна мета: ознайомити учнів із письменником, громадянином, неповторною особистістю Павлом Андрійовичом Байдебурою; вчити вдумливо читати художні тексти і аналізувати прочитане, на цій основі будувати судження; формувати потребу критично осмислювати власні вчинки; розвивати усне мовлення школярів.

Виховна мета: спонукати до виявів доброти, благородства, чесності; плекати духовний світ особистості; виховувати гордість за рідний край і його таланти.

Учні знатимуть: основні віхи життя П. А. Байдебури; зміст, теми, основні думки оповідань «На пароплаві», «Молитва», «Крихта»; поглиблять знань про фанфік,його види, етапи творчості.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, урок розвитку мовлення.; урок занурення в особистість, урок «екологія людської душі».

Методи, прийоми, форми, види роботи: бесіда, діалог, «мозковий штурм», робота в групах, виразне читання уривків твору.

Обладнання: епіграф до уроку, комп’ютерна презентація, картки.

Література:

1. Байдебура Павло. Вибрані твори. Спогади про письменника. Дослідження творчості. Уклад. Ю. Байдебура. За заг. Ред. проф. А. Загнітка – Донецьк: Східний видавничий дім, 2001 р. – 220 с.
2. Задоєнко О. М., Залогіна Т. В. Література рідного краю. 11 клас. – Донецьк: Каштан, 2011. – 112с.
3. Криворотенко Ольга. Створюємо фанфік за оповіданням Євгена Гуцала «Сім’я дикої качки», Дивослово // 2013, №7-8, с.30-31.

Перебіг уроку

Дозволь мені, мій вечоровий світе,

упасть зерном у рідній стороні.

Василь Стус

І. Організаційний етап. Емоційне налаштування. Бесіда-діалог.

- Діти, від чого залежить наш настрій? (Від стану здоров’я, погоди, стосунків із друзями…)

- А чи залежить він від підготовленості до уроку? (звичайно.)

- Чи готові ви до уроку? ( Так, удома ще раз перечитали оповідання Павла Андрійовича Байдебури «На пароплаві», «Молитва», «Крихта», відновили в пам’яті їх зміст).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Вступне слово вчителя.

Донецький край є малою батьківщиною для багатьох українських письменників. Найістотнішим є те, що, народившись,або навчаючись тут, чи приїхавши сюди працювати, усі вони писали про цей край. Об’єднати можна всіх письменників нашого краю за тим, із якою любов’ю вони ставилися до своєї Вітчизни, як поетично і захоплено писали про неї. Це і Володимир Сосюра, і Грицько Бойко, і Євген Летюк, і Галина Гордасевич, і… Павло Байдебура, із життям і творчістю якого ми сьогодні глибше познайомимося.

ІІІ. Засвоєння нових знань. На дошці презентація.

Павло Андрійович Байдебура.

1901 – 1985

Біографічна довідка

Павло Андрійович Байдебура народився 1 березня 1901 року в селі Нерубайки Новоархангельського району Кіровоградської області. На початку 20-х років приїхав на Донбас. Працював робітником на донецьких шахтах, почав літературну діяльність, виступав з віршами та нарисами в місцевих газетах.

Після закінчення Харківського комуністичного університету працював завідувачем відділу газети «Харківський пролетар», редактором республіканського видавництва «Література і мистецтво», оргсекретарем Харківської організації СПУ.

Під час Великої Вітчизняної війни П. А. Байдебура добровольцем пішов на фронт, був кореспондентом армійської газети «Знамя Родины».

Після визволення Донбасу пленумом СПУ був направлений на відновлення письменницької організації Донеччини, яку очолював близько двадцяти років.

За півстоліття творчої діяльності П. А. Байдебурою створено понад тридцять книг. Він – автор роману «Вогонь землі», повістей «Таємниця степового шурфу», «Зустріч», «Зелене полум’я», збірок оповідань та нарисів «Протест». «Вугільні дні», «Земля донецька», «Рідні горизонти», «Шахтарські посланці», «Молодий заспів» та ін…

За активну літературну та громадську діяльність П. А. Байдебура нагорджувався двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденами Дружби народів та «Знак Пошани», багатьма медалями. Він удостоєний звання почесного громадянина міста Донецька.

Помер 26 січня 1985 року на 84-му році життя. Похований у Донецьку на Мушкетівському кладовищі.

(Усі абзаци довідки розташовані у довільному неправильному порядку, учні за допомогою карток відтворюють її у хронологічному порядку.)

Доповнення вчителя. У сімї було п’ятеро синів і одна донька. Павло єдиний ходив до школи, де провчився аж два роки. Батько був проти навчання, вважав це баловством, доброму господареві навчання ні до чого. Навчався у церковно-приходській школі, допоки піп не вигнав за читання крамольного журналу Льва Толстого «Ясная Поляна».

Під час громадянської війни влада мінялася з однієї на іншу, накінець прийшли червоні і Павла Байдебуру обрали секретарем ревкому, бо був єдиним грамотним на все село.

Слово вчителя. Павло Андрійович був доброю, щирою, але разом з тим і принциповою вимогливою людиною.

Згадує донецький письменник Борис Радевич: «Зима сорок четвертого. Солнечный прекрасный день. А мы, молодые донецкие прозаики и поэты, собрались в большом здании Ворошиловского райкома комсомола. …

Вдруг в зале наступила необычная тишина – входят два человека. Один – коренастый и довольно високий, лысый, лицо энергичное, широкое, мужественное, брови чуть приподняты. Полное отсутствие театральности. Вызывает доверие. Оба уже в воздасте. Первый - писатель Павел Андреевич Байдебура, второй – критик Андрей Васильевич Клоччя. Оба они будут руко водить нашей писательской организацией. Многие из нас тепер вспоминают доброго, справедливого и тем не менее взыскательного председателя П. А. Байдебуру. Он воспитыал у нас любовь к рабочему классу, шахтерам. А горняцкая тема стала главной в его творчестве.»

Отож головна тема творчості П. А. Байдебури - тема робітничого класу: гірняків, металургів. Але сьогодні мені хочеться, щоб ми переконалися, якою розмаїтою була тематика творчості письменника.

Оповідання «На пароплаві», що написане у 1938 році.

Бесіда.

_ Чим займався поет на пароплаві під час подорожі? Якою постала перед ним Волга?

• Яке враження справила на поета гра скрипаля? Які думки викликали звуки скрипки?
• Що єднало поета з музикантом? Чому не здійснилися їхні мрії?
• Визначте тему, ідею твору.

Оповідання «Молитва». (1942 рік)

• У якому році було написане оповідання «Молитва»? Що це був за час?
• Чому автор порівнює ворогів зі зброєю собак? Як називається такий художній засіб?
• Чому Явдоха не погодилась гостити німців? Про які риси характеру свідчить цей вчинок?
• Про що була молитва старої? Що штовхнуло її на небезпечний шлях?
• Якою ви уявляєте Явдоху?
• Складіть цитатний план?

І накінець оповідання «Крихта». Цю частину уроку ми назвемо «Екологією людської душі». Оповідання написане у 1979 році, коли вже давно відгриміла Велика Вітчизняна війна, коли надлишку не було, але і голоду теж.

• Перечитайте початок оповідання. Що спільного між описом природи і описом внутрішнього стану жінки?
• Які стосунки склалися між дівчатами та Гафією Федорівною? Підтвердіть словами тексту.
• Що стало причиною конфлікту між дівчатами та Гафією Федорівною?
• Чи зрозуміли дівчата негідність свого вчинку?
• Чому Гафія Федорівна так болісно сприйняла поведінку дівчат у їдальні? Які події, пов’язані з хлібом, це їй нагадало?
• Отож яку проблему ставить автор? (Не тільки проблему ставлення до хліба, але і проблему людської пам’яті).

ІV. Опрацювання навчального матеріалу.

Слово вчителя. Наскільки ви змогли заглибитись у цей твір ми перевіримо написанням фанфіку. Пригадаємо, що це таке. (Спочатку учні пригадують, а потім на черговому слайді висвітлюється.)

Фанфік (також фенфік, від англ. Fan – прихильник і fiction – художня література) – це різновид творчості шанувальників популярних творів мистецтва, літературний твір, заснований на якому-небудь оригінальному творі (як правило літературному чи кінематографічному), що використовує його ідеї, сюжет або персонажів.

Види фанфіків

1. Початок, продовження або епілог твору.
2. Діалог з автором чи з персонажем (між персонажами) твору.
3. Лист автору або літературним героям.
4. Пародія.
5. Монолог.
6. Кросовер (переплетіння жанрів).

Робота в групах.

Перша група отримує завдання написати епілог до твору.

Друга група діалог зі студентами Аллою, Вірою і Люсею.

Третя група діалог з Гафією Федорівною.

Четверта група пише лист автору.

Самооцінка діяльності.

1. Слухав учителя (1 бал).
2. Розумів почуте (1-2 бали).
3. Брав участь у діалогах(1-3 бали).
4. Створював висловлення (1-3 бали).
5. Презентував роботу (1-3 бали).

V. Домашнє завдання.

1. Правильно орфографічно і пунктуаційно оформити свій фанфік.

2. Прочитати оповідання «Гобелен».