Рекомендации по формулировке логопедических заключений

Дети с сохранным интеллектом

Дошкольный возраст

В логопедическом заключении рекомендуется указывать характер нарушения речи на основе:

1. Психолого – педагогической классификации: фонетическое нарушение речи, фонетико – фонематическое недоразвитие речи, ОНР І, ІІ, ІІІ уровня, НОНР, лексико- грамматическое недоразвитие речи.

2. Клинико – педагогической классификации: дислалия, дизартрия или стертая дизартрия, ринолалия, нарушения голоса, моторная или сенсорная алалия, детская афазия, заикание (указать степень выраженности), тахилалия, брадилалия, полтерн.

Примерные формулировки логопедических диагнозов:

• ОНР ІІІ уровня, стертая дизартрия
• ФФН. Ринолалия
• ОНР ІІ уровня. Заикание легкой степени выраженности.

Школьный возраст

1 класс І полугодие – трудности в овладении чтением и письмом.

1 класс ІІ полугодие – 2 класс І полугодие – нарушение процессов формирования чтения и письма.

В диагнозе указываются:

1. Нарушения устной речи ( если имеются).

2. Нарушения письменной речи.

Примерные формулировки логопедических диагнозов:

• ОНР ІІІ уровня. Трудности в овладении чтением и письмом.
• НОНР. Нарушение процессов формирования чтения и письма. Со 2 класса 2 полугодия – Дисграфия, дислексия.

В диагнозе указываются:

1. Нарушения устной речи ( если есть).

2. Нарушения письменной речи ( дисграфия, дислексия, виды по Р. И. Лалаевой).

4 класс 2 полугодие – если нет специфических нарушений письменной речи, но имеются ошибки, обусловленные не усвоением правил русского или украинского языка, то в диагнозе указывается – «дизорфография».

Дети с задержкой психического развития

Дошкольный возраст

В логопедическом заключении указываются:

1. Недостаточная сформированность средств языка с преобладанием недоразвития смысловой стороны речи или несформированность всех средств языка.
2. При наличии клинических проявлений следует использовать клинико – я педагогическую классификацию ( дизартрия или стертая дизартрия, ринолалия, заикание).

Примерные формулировки логопедических заключений:

• Недостаточная сформированность средств языка с преобладанием недоразвития смысловой стороны речи. Стертая дизартрия.
• Несформированность всех средств языка. Дизартрия

Школьный возраст

В диагнозе указывается:

1. Нарушения устной речи.
2. Нарушения письменной речи (трудности в овладении письмом и чтением; нарушения процессов формирования чтения и письма, дисграфия, дислексия).

Примерные формулировки логопедических заключений:

• Недостаточная сформированность средств языка с преобладанием недоразвития смысловой стороны речи. Дизартрия.
• Несформированность всех средств языка. Стертая дизартрия. Трудности в овладении чтением и письмом.

Дети с умственной отсталостью

Дошкольный возраст

В диагнозе указываются:

1. Нарушения устной речи (системное недоразвитие речи, указать степень: легкая, средняя, тяжелая).
2. Клинические проявления нарушения речи (если есть).

Примерные формулировки логопедических диагнозов: Системное недоразвитие средней степени выраженности. Дизартрия.

Школьный возраст

В диагнозе указываются:

1. Нарушения устной речи (смотреть дошкольников с умственной отсталостью).

2.Нарушения письменной речи (смотреть школьников с нормой интеллекта)

Дети с нарушением слуха

Дошкольный возраст

Примерные формулировки логопедических диагнозов: Недостаточная сформированность средств языка у ребенка с нарушением слуха.

Школьный возраст

Примерные формулировки логопедических диагнозов

• Недостаточность сформированности средств языка у ребенка с нарушением Недостаточность сформированности средств языка (если есть). Нарушение процессов формирования чтения и письма у ребенка с нарушением слуха.

Дитині 6 років, навчається у 1- ому класі.

1. Історія мовленнєвого розвитку

Приблизно у 8-9 місяців був лепет, дитина пізнавала близьких, поверталася і шукала предмети на запитання. Перші слова з’явилися до початку другого року (мама, баба, дай). Наприкінці другого року дитина зверталася із проханням, які висловлювала одним – двома словами та жестами.

Наприкінці третього року з’явилися поширені речення.

Вагітність і пологи без патології. На першому році життя не хворіла, на другому – перенесла запалення легенів, кір. За даними педіатра та психоневролога фізичний та психічний розвиток відбувався без патології.

1. Стан слуху – без відхилень від норми.

3. Артикуляційний апарат: будова та рухомість без патології. Артикуляційні вправи виконує, наслідуючи їх перед дзеркалом. Язик утримує певний час у потрібному положенні, є труднощі у виконанні серії рухів за словесною інструкцією.

4. Стан звуковимови: С – С Ш-С Р, Р - гаркаві

С + Ж- З Л - В

З- З Ч- + Л- Й

Ц- Т Щ +

Ц – Т

5.Фонематичне сприймання

У повторенні складів, слів, речень допускає помилки, плутає порядок слів, звуки, якими починається слово. Інші завдання на аналіз звукового складу слова не виконує.

1. Словниковий запас

Словник розвинений достатньо. Володіє узагальнюючими поняттями. Називаючи якість предмета, вживає в основному слова, що означають колір і розмір предмета. У мовленні переважають іменники, дієслова.

1. Граматична будова мовлення

Практично володіє категоріями роду, числа, відмінків, правильно вживає їх у простих поширених реченнях. Стикається з труднощами, коли треба придумати речення із словами, що подані у певній граматичній формі. Не вміє зв’язно розповідати.

Подолання мовленнєвих вад у дітей дошкільного та шкільного віку в повній мірі залежить від того, на скільки правильно було проведено діагностування мовлення дітей та поставлений мовленнєвий діагноз. Бо саме він передбачає в майбутньому за якими напрямками буде здійснюватися корекційна робота з дитиною.

Проблема діагностики мовленнєвих порушень має велике теоретичне та практичне значення. З теоретичної точки зору, питання діагностики мовленнєвих порушень пов’язано з проблемою порушення мовлення. З точки зору практичної, вирішення питання діагностики мовленнєвих порушень сприяє більш правильному комплектуванню мовленнєвих груп, відбору та направленню дітей у масові та спеціальні школи, більш диференційованому логопедичному впливу.

Приступаючи до обстеження дитини із порушенням мовлення, слід пам’ятати основні принципи психолого – педагогічного обстеження дитини ( СЛАЙД №2 – знайомимося з принципами обстеження).

Знаючи принципи психолого – педагогічного обстеження дитини, враховуємо їх і при підборі матеріалу, який буде використовуватися під час обстеження ( слайд № 3 – знайомство з літературою для логопедичного обстеження дітей та матеріалом, що був накопичений логопедом за роки практичної діяльності).

Пропоную колегам переглянути обстеження учня 1 – го класу та потім включитися в обговорення результатів обстеження ( показ відео зйомки).

За результатами проведеного обстеження ми повинні поставити дитині мовленнєвий діагноз та спланувати роботу по подоланню мовленнєвих вад. Але це ми зробимо трішки пізніше, згадавши про те, що на сьогодні в сучасній логопедії користуються двома класифікаціями мовленнєвих порушень:

• Клініко – педагогічна класифікація порушень мовлення (засновники М.Є.Хватцев, О.Ф.Рау, О.В.Правдіна, С.С.Ляпідєвський).

• Психолого – педагогічна класифікація порушень мовлення (слайди №3, 4).

Психолого – педагогічна класифікація орієнтована на виявлення мовленнєвої симптоматики. Це дозволяє описати зовнішні симптоми недорозвитку мовлення у дитини, виявити порушені компоненти мовлення (загальний недорозвиток мовлення, фонетико – фонематичне недорозвинення), що служить основою для направлення дітей у відповідні групи дитячого садка або в школу відповідного типу. Відомо, що при одній і той же патології мовленнєва система може страждати по – різному. Та навпаки, одна і таж симптоматика може спостерігатися при різних по механізмах формах мовленнєвих порушень. Так, загальний недорозвиток мовлення може спостерігатися при стертій формі дизартрії, моторній алалії, дитячій афазії.

Клініко – педагогічна класифікація строго не співвідноситься з клінічними синдромами. Вона акцентує увагу на тих порушеннях, які повинні стати об’єктом логопедичного впливу.

В процесі постановки логопедичного заключення необхідними являються медичні дані, клінічні характеристики, котрі дозволяють уточнити той чи інший логопедичний діагноз. Клінічні характеристики орієнтовані на пояснення причин виникнення мовленнєвих порушень, на лікування дитини, а не на систему корекції.

Логопедична діагностика, що ставить перед собою корекійно – розвивальні задачі, повинна розглядатися в рамках існуючих у логопедії класифікацій, логопедичне заключення – з урахуванням цих двох класифікацій. При формулюванні логопедичного заключення важливо враховувати поетапність обстеження: від визначення симптоматики мовленнєвих порушень, виявлення порушених компонентів до уточнення механізмів та структури мовленнєвого дефекту.

(знайомимось з варіантами логопедичного заключення дітей дошкільного та шкільного віку з нормальним інтелектом та з розумовою відсталістю. Слайди)

Запрошую вас до плідної роботи: пропоную висловитися з приводу побаченого обстеження дитини. Яки логопедичний діагноз на вашу думку ми могли б написати у мовленнєвій картці?

Практична робота: ознайомитися з результатами обстеження ще однієї дитини та зробити своє заключення.

Дитині 6 років, навчається у 1- ому класі.

1. Історія мовленнєвого розвитку

Приблизно у 8-9 місяців був лепет, дитина пізнавала близьких, поверталася і шукала предмети на запитання. Перші слова з’явилися до початку другого року (мама, баба, дай). Наприкінці другого року дитина зверталася із проханням, які висловлювала одним – двома словами та жестами.

Наприкінці третього року з’явилися поширені речення.

Вагітність і пологи без патології. На першому році життя не хворіла, на другому – перенесла запалення легенів, кір. За даними педіатра та психоневролога фізичний та психічний розвиток відбувався без патології.

1. Стан слуху – без відхилень від норми.

3. Артикуляційний апарат: будова та рухомість без патології. Артикуляційні вправи виконує, наслідуючи їх перед дзеркалом. Язик утримує певний час у потрібному положенні, є труднощі у виконанні серії рухів за словесною інструкцією.

4. Стан звуковимови: С – С Ш-С Р, Р - гаркаві

С + Ж- З Л - В

З- З Ч- + Л- Й

Ц- Т Щ +

Ц – Т

5.Фонематичне сприймання

У повторенні складів, слів, речень допускає помилки, плутає порядок слів, звуки, якими починається слово. Інші завдання на аналіз звукового складу слова не виконує.

1. Словниковий запас

Словник розвинений достатньо. Володіє узагальнюючими поняттями. Називаючи якість предмета, вживає в основному слова, що означають колір і розмір предмета. У мовленні переважають іменники, дієслова.

1. Граматична будова мовлення

Практично володіє категоріями роду, числа, відмінків, правильно вживає їх у простих поширених реченнях. Стикається з труднощами, коли треба придумати речення із словами, що подані у певній граматичній формі. Не вміє зв’язно розповідати.

Компьютерная программа тестирования и обработки данных «Логопедическое обследование детей» предназначена для диагностики речевого развития детей с 4- х до 8 лет.

Разработана производителем компьютерных обучающих технологий « ООО «Студия ВиЭль» совместно с автором методики В.М.Акименко (кандидат педагогических наук, доцент кафедры специальной педагогики и предметних методик Ставропольского государственного педагогического института).

«Логопедическое обследование» представыляет собой комплекс, включающий копьютерную программу и набор методических материалов. Процедура обследования проводится за компьютером. Вся информация сохраняется и обрабатывается автоматически.

Обследование проводится по 15 разделам. Каждый раздел состоит из ряда заданий, содержащих как инструкции для специалиста, так и задания, картинки и звукове фрагменты для детей.

Разделы:

1. Звукопроизношение
2. Общая моторика
3. Мелкая моторика
4. Артикуляционная моторика
5. Динамическая организация артикуляционного апарата в процессе речи.
6. Мимическая мускулатура.
7. Строение артикуляционного апарата.
8. Фонематическое восприятие.
9. Дыхательные и голосове функции.
10. Просодические компоненты речи.
11. Слоговая структура слова.