Школа-музей

Чи потрібен школі музей?!

Школа – це своєрідне мозаїчне панно, в якому вміщено сотні фрагментиків скла. Жоден із цих фрагментиків не має більшого значення, ніж інший: тільки все панно є цілісним і прекрасним.

Джордж Уїлсок Хогг

Завжди вважалося, що основне завдання школи – це научити учнів, тобто дати їм знання з базових предметів, озброїти необхідними уміннями та навичками. Останнім часом це називається красивим словом – сформувати компетентності. Але, на мій погляд, - в першу чергу, ми повинні виховати гідного громадянина своєї держави. Адже не секрет, що не кожен учень  є здібним до навчання і може осилити шкільну програму на достатньому та високому рівнях, а декому важко дотягнути навіть до середнього, але кожен здатен стати Людиною з великої літери. Звичайно, велике значення у процесі виховання відіграє сім’я. Але школа має зробити все можливе і, навіть, на перший погляд, неможливе, щоб зробити випускника школи адаптованим до соціуму, людиною, яка хоче і може змінити світ на краще. Тому пріоритетними у своїй роботі ми вважаємо саме полісоціокультурну  та соціальну компетентності, а вже потім навчальну та інші.

На протязі восьми останніх років в Піддубненській  школі склалася своя система виховної роботи, яка спрямована на забезпечення гармонійного входження дитини в життя рідного краю через його природу, мову, традиції, культуру. В основі цієї системи закладена  музейна педагогіка, яка з часом переросла у цілий комплекс різних напрямів роботи, що так тісно пов’язані між собою, що іноді неможливо відділити їх один від одного, але так і повинно бути, бо ми виховуємо цілісну Людину, а не окремі її частинки.

Робота над даною проблемою розпочалася у школі саме з активізації роботи шкільного музею широкого історичного профілю «Шляхами героїв – шляхами батьків». Хочу звернути вашу увагу на те, що, за нашим глибоким переконанням, шкільні музеї не повинні звужуватися до вузької спеціалізації, а мати можливості для всебічного розвитку дитини, тому вважаємо, що у кожній школі повинен функціонувати музей саме широкого історичного профілю, або краєзнавчий.

З часом ми вийшли за рамки музейної педагогіки і у школі поступово сформувалася цілісна система національного виховання, що використовує накопичений досвід роботи для реалізації  спільної мети:  

«Узагальнення та опис технології організації системи національного виховання учнів, що забезпечує прилучення  учнів до  духовних   скарбів   своєї  нації,  природне  входження   в  духовний   світ  і   традиційне     життя   рідного   народу,  у  загальнолюдську  культуру, поєднання національного з народним,  загальнолюдським,  що дає  змогу  використовувати   для виховання дітей  те  цінне  у  нашій  культурі,  що  має послідовно  гуманістичний  характер,  велике  духовне  і  пізнавальне  значення, створення на  таких  засадах представника  української  нації, носія народної моралі  й  культури».

Одним із напрямків цієї роботи є вивчення традицій, звичаїв та обрядів свого народу Народні національні традиції – це історія народу, його минуле, незгасима, вічно жива культурна пам'ять поколінь, сьогоднішнє життя та духовні переживання, з якими народ живе і будує своє майбутнє.

 Українські народні звичаї багатогранні, вони охоплюють своїми настановами всі сторони родинного і суспільного життя. «Нема краю без звичаю», «Що край, то звичай, що сторона, то новина», «Інший край – інший звичай». М. Стельмахович наголошує на тому, що той, хто дотримується народних звичаїв, непереможний. Він завжди здатний відстояти свою гідність – як людську, так і національну. Додержання усталених приписів свого народу – суттєвий показник духовної культури особистості.

Таким чином, завдання українських народних звичаїв і традицій спільне – стабілізувати раціональні родинні й суспільні взаємини, відтворювати їх у житті нових поколінь.

Важливе значення має і робота школи з вивчення культурних надбань свого народу – народних та сучасних українських пісень, прислів’їв та приказок, народних та сучасних танців, освоєння різних видів декоративно-прикладного мистецтва.

Українські народні танці, запальні і ліричні, нестримні і повільні, полонили весь світ. У них яскраво виявляється характер, висока і самобутня культура нашого народу.

А пісня — це душа. З усіх потреб потреба. Лиш пісня в серці ширить межі неба. На крилах сонце сяйво їй лиша. Чим глибша пісня, тим ясніш душа.

     І. Драч

Цікавим для дітей є вивчення різних видів декоративно-прикладного мистецтва українців – це українська народна вишивка, петриківський розпис, виготовлення ляльки-мотанки, плетіння із лози, їх інтеграція із сучасними видами мистецтва – орігамі, канзаши, скрапбукінг, текстильна пластика  

Дуже важливим напрямком роботи вважаємо екологічне виховання учнів, що базується на проведенні екологічних десантів, виконання екологічних проектів, участь у Всеукраїнських та Міжнародних заходах екологічного спрямування – це Всеукраїнський екологічний форум у місті Рівному, Всеукраїнські збори юних екологів в Одесі, Святогірську, Миколаєві, багаторічна участь учнів у роботі Донецької обласної екологічної експедиції в Національному парку «Святі гори», робота Малої Академії наук з екології, аграрних наук, селекції та генетики.

Екологічному вихованню учнів сприяє також робота фотогуртка екологічного спрямування «Фокус», учасники якого привертають своїми фотороботами увагу до екологічних проблем свого краю, організовують тематичні фотовиставки, беруть активну участь у фотоконкурсах районного, обласного, всеукраїнського рівнів: «Крокус», «Мальовнича Україна», «В об’єктиві натураліста».

Останнім часом активізувалась у школі робота з українознавства, яка об’єднує між собою майже всі напрямки і виливається у виконання учнями науково-дослідницьких робіт у рамках Всеукраїнського конкурсу з українознавства, МАН, Всеукраїнської експедиції «Моя Батьківщина – Україна», конференцій з українознавства, Міжнародного конкурсу імені Т.Шевченка тощо. У школі йде апробація районної програми з українознавства «Землю, де живем, Україною зовем».

Дуже важливе значення має така ланка роботи як літературне краєзнавство. Учні школи збирають матеріал про місцевих поетів та письменників свого краю, проводять зустрічі з поетами свого села, записують їхні твори та випускають збірки їх поезії, самі пробують писати вірші, випускають свою шкільну газету у стіновому та печатному варіанті.

Дуже подобається дітям участь у пошуковій роботі по збору нових експонатів для шкільного музею, вони самі є екскурсоводами музею і працюють досить професійно, зустрічаючи гостей: учнів інших шкіл, учителів району та області, жителів навколишніх сіл, випускників школи. На основі пошукової роботи сформувався напрямок «Шляхами подвигу і слави», зібрані матеріали формують нові експозиції, а також дають учням можливість приймати участь у таких обласних конкурсах як «Донбас екскурсійний», «Творча юнь Донбасу», конкурс проектів творчих медалей захисникам Вітчизни та багато інших. Особливий інтерес в учнів викликала робота по створенню нової експозиції «Відомі земляки».

Цікавим напрямком  є робота над проектом по створенню школи-музею, ідеєю якого є облаштування музейних кімнат у кожному класі.

В рамках цього проекту вже створено чотири музейні кімнати. У музеї ляльок зібрані різні види ляльок у історичному розвитку нашого народу: це ляльки солом’яні, глиняні, паперові, кукурудзяні, ляльки-мотанки, різні види сучасних ляльок, представлена історія розвитку народної іграшки. На базі музейної кімнати проводяться майстер-класи, де учні залюбки виготовляють  ляльок та іграшки з різних матеріалів. Їх кращі роботи поповнюють експозицію музейної кімнати.

У музейній кімнаті «Чарівний світ мистецтва» можна не тільки познайомитися з різними видами декоративно-прикладного мистецтва українців від історії до сучасності , а й попробувати свої сили у створенні нових експонатів. Так, наприклад, учні  4 класу засвоюють тут петриківський розпис, а також плетіння із паперових трубочок.

Нова музейна кімната показує зв'язок української літератури із духовним світом людини. Вона так і називається «Українська література та духовність».

Можна створити і якусь не зовсім звичайну музейну кімнату, як от «Музей цифри», де можна ознайомитися із цікавим життям кожної цифри, їх магічним значенням, старовинними одиницями міри та математичними приладами.

На даному етапі накопичений педагогічний досвід школи з теми: «Забезпечення гармонійного входження дитини в життя рідного краю через його природу, мову, традиції, культуру» вдосконалюється. Педколектив школи працює над його узагальненням та розповсюдженням. З цією метою на базі школи проводяться районні методичні об’єднання вчителів географії, історії, української мови та літератури, бібліотекарів та педагогів-організаторів, психологів та заступників директорів з виховної роботи, проходив обласний семінар учителів історії та керівників МО тощо.

Триває робота по створенню методичних рекомендацій по впровадженню досвіду з даної проблеми.