Стаття ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЦІННОСТЕЙ ОСОБИСТОСТІ

Кіреєва О. Д.

Анотація: У статті розглядаються психолого-педагогічні проблеми формування цінностей особистості. Були проаналізовані думки різних вчених щодо життєвих та моральних цінностей людини, та роль їх у житті. Зроблено висновок, що цінності, як життєві так і моральні відіграють велику роль у формуванні особистості.

Ключові слова: цінності, особистість, формування, духовні та моральні цінності.

Актуальність. Весь свій час людина проживає потребуючи чогось для свого задоволення, чи духовного чи морального. Згідно своїм цінностям, вона підпорядковує світ навколо себе так, як зручно для себе й інших. Вибір певної цінності і є сутністю людини. Тому, необхідно виявити, які найсуттєвіші цінності особистості в житті, спираючись на психологічні та педагогічні погляди вчених.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Поняття “цінність” стало предметом значних теоретичних досліджень у 60-70-ті роки XX століття у філософії, психології, соціології, педагогіки, естетики та ін. Вагомий внесок у розвиток психології цінностей внесли такі вчені як, Маслоу А., Олпорт Г., Рокич М., Томас У., Шварц Ш. Тему життєвих цінностей в своїх дослідженнях розглядали Ананьєв Б., Лазурський О., Леонтьєв Д., Пригожин І., Рубінштейн С. Життєві цінності у психології розглядаються як сукупність найважливіших якостей внутрішньої структури особистості, які є для неї особливо значущими.

Мета статті полягає у визначенні життєвих цінностей в психолого-педагогічних поглядах.

Виклад основного матеріалу. Цінності кожної людини – це цілий світ: складний, динамічний, суперечливий. Ми оцінюємо факти свого життя за їхньою значущістю, реалізуємо ціннісне ставлення до світу.

Підходи до розуміння цінностей як психологічного феномену є надзвичайно різноманітними, це ж стосується і їхньої класифікації. Залежно від того, які види потреб вони задовольнятимуть, яку роль виконуватимуть, у якій сфері застосовуватимуться, вони можуть бути надзвичайно різні. Так, за об’єктом засвоєння цінності поділяються на: матеріальні, морально-духовні; за метою засвоєння – егоїстичні, альтруїстичні; за рівнем узагальненості – конкретні, абстрактні; за способом вияву – ситуативні, стійкі; за роллю в діяльності людини – термінальні, інструментальні та ін.

Ціннісні орієнтації, або ж життєві цінності, – це ті стани, явища і процеси в навколишньому житті, які стають орієнтиром для людини, спрямовують формування її цілей, а також способи їх досягнення.

На думку А. Маслоу, вибір людських вищих цінностей визначений самою її природою, а не божественним началом, або чимось іншим, що перебуває за межами людської сутності. За наявності вільного вибору людина сама інстинктивно вибирає істину, а не оману, добро, а не зло. Такі вищі цінності життя, як істина, добро, краса, справедливість, досконалість Автор називає мета потребами [2].

Вчений Г. Олпорт вважає, що джерелом більшості цінностей особистості є мораль суспільства. Моральні норми й цінності, у його баченні, формуються й підтримуються за допомогою зовнішнього підкріплення. Вони є скоріше засобами, умовами досягнення внутрішніх цінностей, які є цілями особистості. Цінності різною мірою наявні у всіх людей, вони є стрижнем людського життя. Найвищою цінністю для соціального типу є любов людей, політичного – влада. А представники релігійного типу найбільше зацікавлені в розумінні світу як єдиного цілого [3]. Жодна людина не обмежується якоюсь однією ціннісною орієнтацією, скоріше у різних людей спостерігаються різні комбінації цінностей.

На думку Ш. Шварца, цінності відображають три універсальні потреби людського існування: біологічні потреби, в скоординованих соціальних діях, а також все, що необхідно для виживання і функціонування групи. Усі цінності вчений класифікує за мотиваційними цілями. Він вважає, що всі цінності пов’язані між собою і розташовані по колу. Чим ближче вони одна до одної, тим більша кореляція між ними. Якщо вони навпроти одна до одної – то вони є протилежними [4]. З кінця 80-х років XX століття ним була організована Міжнародна програма порівняльного вивчення цінностей, з якою працювали в 60 країнах світу, а в дослідженні взяли участь близько 100 тисяч осіб. Ш. Шварц об’єднав цінності в десять різноманітних блоків мотивації, які він розуміє як основні типи і блоки цінностей. Автор стверджує, що цінності – це існуючі за межами ситуації завдання, які служать інтересам індивідів або груп і представляють одну з десяти мотивацій або типів цінностей.

Цінності кожної людини індивідуальні. Як правило, життєві цінності формуються в основному до 12 років під впливом зовнішнього середовища. Якщо подивитися на ієрархію пріоритетів багатьох різних людей, то в більшості на початку списку стоїть любов, свобода, розвиток, але кожен розуміє ці поняття по своєму.

Список усіх життєвих цінностей величезний, але все занадто велике можна розділити на частини. У разі здорової особистості, основні життєві цінності можуть бути згруповані в три основні кола цінностей: особисте життя і стосунки; справа, бізнес, робота; власний розвиток.

У здорової і сформованої особистості цінності впорядковані, людина знає, що на даному етапі життя для неї найважливіше (самоцінність), а що є цінністю другого рівня або цінністю другорядною: засобом досягнення цінностей більш високого порядку.

Цінності кожної особистості складаються не на порожньому місці: нас просочує та атмосфера, в якій ми жили з дитинства, уявлення про цінності, якими ми були оточені. Найприродніший шлях формування життєвих цінностей – не розмови, а природне залучення людини в нові для нього життєві обставини, у яких природним чином йому ці цінності виявляються близькі й потрібні.

Висновки. Проаналізувавши психолого-педагогічну проблему формування цінностей особистості, ми дійшли висновку, що кожен визначає для себе сам важливість місця тих чи інших цінностей в житті. На це впливають індивідуальні риси людини, виховання та середовище, в якому вона існує. Але необхідно додати, що в сучасному світі йде суперечливість стосовно моральним та духовним цінностям, це питання може стати предметом нашого подальшого дослідження.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Здравомислов А. Потреби. Інтереси. Цінності / А. Здравомислов – М.: Москва, 1999. – 237 с.
2. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу – СПб: Евразия, 1999. – 275 с.
3. Олпорт Г. Личность в психологи / Г. Олпорт – СПб.: Ювента, 1998. – 345 с.
4. Шварц Ш. Культурные ценностные ориентации: природа и следствия национальных различий [пер. с англ. Валуевой Е.А.] / Ш. Шварц – Москва: ИНФА-М, 2008. – 410 с.