Сучасни методи навчання на уроках математики

Погоджуюся, що викладання – це мистецтво, а не ремесло. Метод (грецьке «methodos») – шлях до мети. Вміння обирати методи навчання необхідні кожному сучасному педагогу. Даний матеріал містить елементи досвіду використання сучасних методів навчання на уроках математики, а також розробки уроків та зразки дидактичних матеріалів з використанням цих методів.Китайський філософ Конфуцій, що жив ще до нашої ери, сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію». Український філософ, поет, педагог 18 століття Г.С.Сковорода писав: “Не вчи камінь котитися, сама природа навчила його. Прийми лише перешкоду і він сам покотиться”. Ці прості і водночас мудрі слова ще раз підтверджують, що саме від учителя залежить, наскільки глибокими будуть знання, уміння та навички учнів. Сучасний учень має бути партнером вчителя на уроці, а навчання – співробітництвом вчителя та учня.

Метод – це головний інструмент педагогічної діяльності, за допомогою якого здійснюється взаємодія вчителя й учнів. Педагогічна майстерність сучасного вчителя полягає у правильному підборі та грамотному поєднанні методів навчання, адже від цього залежить досягнення поставленої мети уроку.

Ю.К. Бабанський виділяє три основні групи методів:

• I. Методи організації навчально-пізнавальної діяльності.
• II. Методи стимулювання і мотивації.
• III. Методи контролю і самоконтролю у навчанні.

У навчальному процесі вчителі комбінують за­значені методи, підпорядковуючи їх меті уроку. Комплексне використання методів навчання дозволяє більш по­вно вирішувати завдання кожного уроку.

На уроках математики, а також у позакласній роботі з предметів поряд з традиційними інформаційно-пояснювальними використовую сучасні методи організації навчально-пізнавальної діяльності:

1. Проблемний. Даний метод полягає у створенні проблем­них ситуацій, активізації пізнавальної діяльності школярів, актуалізації знань, вміння аналізувати. Дитина при цьому є суб’єктом навчання. Найчастіше використовую проблемний метод на етапі повідомлення теми й мети уроку – як мотивацію навчальної діяльності ставлю перед учнями проблему, розв’язати яку зможемо, вивчивши новий матеріал. З досвіду можу сказати, що проблемний метод – один із найдієвіших для мотивації навчання.
2. Пошуково-дослідницький. Спирається на самостійну пізнавальну діяльність учнів. Використовую цей метод у позакласній роботі з предметів – учні працюють над проектами.

   Сучасні методи стимулювання і мотивації навчання, які використовую під час викладання математики та інформатики:

3. Створення ситуацій успіху. Застосовую рівневу диференціацію на різних етапах уроку, чим забезпечую гуманізацію та демократизацію процесу навчання.
4. Створення ситуацій зацікавленості. Використовую ігрові моменти, розгадування кросвордів, ребусів, загадок, перегляд відео фрагментів. Якщо учням цікаво – цікаво з ними і вчителеві.
5. Пізнавальні ігри. Це ігри-подорожі, вікторини. Найчастіше використовую на уроках узагальнення та систематизації знань.
6. Навчальні дискусії. Особливий інтерес викликають дискусії щодо різноманітних життєвих ситуацій, адже учні бачать, як можна застосувати отримані знання на практиці.

7. Під час викладання своїх предметів використовую наступні сучасні методи контролю і самоконтролю у навчанні:

8. Тестовий контроль. Тестування – це метод, який дозволяє перевірити результати навчання з великою часткою об’єктивності, забезпечує одночасну перевірку знань учнів усього класу, формує мотивацію для підготовки до кожного уроку, дисциплінує учнів.
9. Машинний контроль. Найчастіше використовую на уроках інформатики на етапах перевірки домашнього завдання та підведенні підсумків уроку. При машинному (комп’ютерному) контролі знань не виникає конфліктів між учителем та учнем, навіть при поганому результаті в учня зберігається позитивний психологічний настрій на навчання.
10. Контрольні та практичні роботи. Готую їх за чотирма рівнями: початковий, середній, достатній, високий. Учні самостійно обирають рівень кожного завдання і виконують його. Цим самим виховується уміння самостійно оцінювати рівень своїх знань, умінь та навичок з певної теми.