Технологічна карта уроку

Методичні рекомендації

Мета: керування діяльністю школярів полягає в забезпеченні засвоєння єдиного програмного матеріалу кожним учнем на рівні, що відповідає його можливостям, але не менше того, що вимагає програма.

Усі учні повинні отримати повні відомості з будь-якої теми та первинно закріпити матеріал, що найкраще здійснюється в умовах спілкування школярів з учителем та однокласниками, а подальше оцінювання відбувається в диференційованих режимах. Процес конструювання навчального заняття в загальному вигляді можна уявити як установлення різноманітних зв’язків між етапами в структурі заняття і зв’язків усередині кожного етапу. Логіку засвоєння учнями знань в основному охоплюють наступні етапи навчального заняття:

1) організаційний етап;

2) етап перевірки домашнього завдання;

3) етап актуалізації суб’єктного досвіду учнів;

4) етап вивчення нових знань і способів діяльності;

5) етап первинної перевірки розуміння вивченого;

6) етап закріплення вивченого;

7) етап застосування вивченого;

8) етап узагальнення і систематизації;

9) етап контролю і самоконтролю;

10) етап корекції;

11) етап інформації про домашнє завдання;

12) етап підведення підсумків навчального заняття;

13) рефлексія.

При необхідності кілька етапів можуть бути об’єднані в один. Водночас деякі етапи носять інваріантний характер, вони повинні бути на кожному уроці:

етап організації навчального заняття; етап підготовки учнів до активної основної навчально-пізнавальної діяльності (етап актуалізації суб’єктного досвіду учнів); основний етап (етап вивчення нових знань і способів діяльності); етап підведення підсумків навчального заняття; рефлексія.

Основний етап залежить від навчальних цілей, що, у свою чергу, визначає тип навчального заняття. Робота учнів на уроці може здійснюватися як індивідуально за відповідними завданнями, так і в парах або групах. Групи формуються за кооперувально-груповою формою. Завдання диференціюються за принципом індивідуального підходу. Склад груп учнів не повинен бути постійним: з ростом можливостей учня його переводять до іншої групи.

Поділ учнів на групи можна здійснити відповідно до рівня їх компетентності:

І група – учні з низьким рівнем компетентності;

ІІ група – учні з середнім рівнем компетентності;

ІІ група – учні з достатнім рівнем компетентності;

IV група – учні з високим рівнем компетентності.

Розглянемо особливості організації і керування навчальним процесом в умовах диференційованого навчання.

Етап перевірки домашнього завдання

Розпочати цей етап доцільно з фронтальної перевірки наявності домашнього завдання в усіх учнів із метою визначення тих, хто його не виконав, та організації виконання цими учнями хоча б частини домашнього завдання найнижчого рівня і повторення теоретичного матеріалу підручника за опосередкованої або безпосередньої допомоги вчителя.

Перевірка якості виконання домашнього завдання проводиться не завжди, але якщо завдання складне, то доцільно організувати диференційовану перевірку з послідовним «відключенням» груп, наприклад, на самостійну роботу з підручником.

Підготовка до активної навчально-пізнавальної діяльності

Підбивши підсумки попереднього етапу уроку, учитель проводить мотивацію навчальної діяльності всього класу і починає усне опитування за темою попереднього уроку з учнів IV групи, яким після цього дається індивідуальне завдання творчого рівня. Потім відповідають учні ІІ групи і теж отримують завдання для самостійної роботи. Опитування учнів І і ІІ груп відбувається індивідуально на фоні самостійно працюючого класу.

Етап засвоєння нових знань

Найсприятливіший, на нашу думку, спосіб для вирівнювання умов сприйняття нового матеріалу запропонував А. О. Бударний. Він полягає в більшій кількості повторювань пояснення нового матеріалу для учнів І і ІІ груп. Повторювальні пояснення вчителя мають носити варіативний характер і проводитись на тлі груп учнів, які самостійно працюють.

Первинна перевірка розуміння нового матеріалу

Цей етап проводиться фронтально. Диференційований підхід до учнів різних типологічних груп полягає в «адресності» запитань різного типу в умовах фронтальної роботи. Первинне закріплення знань

Закріплення знань

Узагальнення та систематизація

Ці етапи уроку будуються за одним принципом і їх не можна розглядати окремо, тому що за технологією диференційованого навчання між ними немає чітких спільних для всіх типологічних груп «кордонів». Основний метод на цьому етапі – метод керованої самостійної роботи.

Учні І групи для закріплення знань, формування навичок та вмінь потребують не тільки більшої допомоги вчителя, а й більшої кількості завдань репродуктивного характеру (відтворювальна самостійна робота за зразком). Учні кожної групи можуть виконувати незначну кількість завдань для іншого (більш високого

рівня) типу самостійної роботи.

Контроль і систематизація

Особливості керування навчальним процесом в умовах диференційованого навчання на цьому етапі уроку полягають у загальній контрольованості результатів роботи кожної типологічної групи і кожного учня в її складі на кожному етапі уроку.

До кожної типологічної групи застосовуються різні види контролю:

І група – контроль учителя, взаємоконтроль;

ІІ група – контроль учителя, взаємоконтроль;

ІІ група – контроль учителя, взаємоконтроль, самоконтроль;

IV група – контроль учителя, взаємоконтроль, самоконтроль, внутрішній самоконтроль.

Підведення підсумків уроку

Інформація про виконання домашнього завдання. Домашнє завдання обов’язково диференціюється відповідно до індивідуально-типологічних особливостей учнів. Учитель може зробити навчальний процес відкритим і пояснювати учням, чому на уроці використовуються саме ці форми навчання, які вони мають переваги.

* * * * * * *

Широке використання методів мотивації дозволяє зробити навчальну діяльність учнів свідомою та ефективною. При плануванні й організації навчальної діяльності слід спиратися на прагнення учнів до самовизначення, самовдосконалення, прагнення проявляти інтелектуальну активність, пізнавати нові факти, соціальні мотиви навчальної діяльності (пошук контактів і співпраця; зацікавленість у результатах колективної роботи; обов’язок і відповідальність перед суспільством, класом, учителями, батьками; прагнення до схвалення, бажання бути першим), створюючи ситуації взаємодопомоги, взаємонавчання, взаємоперевірки, рецензування. Тоді учень буде свідомо ставитися до своєї навчальної діяльності. Важливо, щоб учень оволодів умінням здійснювати рефлексію і самоуправлінням навчанням. Здійснення цих умов буде сприяти ефективній реалізації спільної діяльності вчителя і учня у навчальному процесі.

Технологічна карта доповнюється додатковими матеріалами: довідниковою інформацією, інструкціями, алгоритмами й опорними схемами, завданнями для індивідуальної або групової роботи, тестовими завданнями різних типів, питаннями для самоконтролю учнів у відповідності до рівнів засвоєння ними знань, критеріями оцінювання тощо.