Дата 26.01.2017. Клас 5 Класний керівник Вдовиченко О.В.
Батьківські збори
Вирішення конфліктів
Мета: організувати взаємодія дітей і батьків, допомогти батькам подолати труднощі у вирішенні конфліктних ситуацій у родині, сприяти осмисленню конфліктної ситуації і шляхів виходу з неї.
Навчальні цілі: Ознайомлення з підходом шести кроків до розв’язання конфліктів
Ресурси: Аркуші паперу, ручки, вислови, презентація, ноутбук, анкети для батьків «Що таке конфлікт?», «Ваша поведінка у конфліктній ситуації?», запрошено шкільного психолога.
Методи Фронтальна робота з батьками, індивідуальна робота та робота в парах, бесіда, спілкування з шкільним психологом.
Завдання:
1. Сприяти емоційному зближенню батьків і дітей.
2. Допомогти батькам і дітям краще розуміти один одного.
3. Навчитися шукати компроміси у спілкуванні з дітьми.
Завдання для батьків: Проаналізуйте конфліктну ситуацію. Знайдіть рішення
Хід зборів
Епіграф
Конфлікти часто не мають причини, але завжди мають наслідки.
І. Карпов
Організаційний момент
Добрий вечір! Рада вітати Вас на наших батьківських зборах. Давайте розпочнемо зі знайомства. Мене звати Ольга Валеріївна. Від тепер я класний керівник у наших діток 5-В класу. Мені дуже приємно бачити усіх вас. Сподіваюся, наша сьогоднішня зустріч буде плідною. Тема наших зборів «Вирішення конфліктів».
Мотивація.
Розпочати нашу зустріч хотілося б із легенди про створення матері. Адже мама і батько – це найрідніші і найближчі люди. Саме тому, що вони найближчі вони найвразливіші. Кожну мить ми прагнемо створювати затишок і комфорт для наших дітей. Іноді, дбаючи про них, ми не помічаємо, що робимо так, як вважаємо за потрібне і думкою та переживаннями дітей не зовсім переймаємося. Це призводить до напруженості у стосунках з дітьми. В подальшому напруженість переростає у конфлікт.
Бесіда
Кожна людина обов'язково проходить через такий суспільний інститут як школа. І від того, який слід залишить школа в душі людини, багато чого залежить в її подальшій долі й діяльності.
Велику частину свого життя дитина проводить у школі. Тут вона не лише одержує основи знань, а й спілкується і взаємодіє з однокласниками і вчителями. І одним з основних чинників, що впливають на ставлення до навчання, є психологічна атмосфера у класі і школі.
Сучасні ринкові умови дали можливість батькам і дітям вибирати школу, у якій вони хотіли б навчатися, а адміністрація і вчителі шкіл змінили своє ставлення до дітей і самого процесу навчання. Усе більше з'являється вчителів з абсолютно іншою психологією - спрямованістю на дитину та її інтереси. І це зовсім не означає вседозволеності й підкорення примхам учня, це - взаєморозуміння, співпраця і взаємодопомога.
Скільки позитивних емоцій можуть одержати вчителі й учні, якщо вони розуміють один одного, відчувають обопільну симпатію і довіру. 1 наскільки приємніше і легше стає сам процес навчання для обох сторін, коли дитина – це партнер.
Відкриті, дружні стосунки - джерело натхнення, стимул подолання труднощів, те, що дає почуття задоволення й розуміння того, що зусилля не були марними.
Взаєморозуміння й відкритість - основа рівноправних, безконфліктних стосунків. Утім, процес становлення взаєморозуміння досить складний і тривалий. Щоб навчитися розуміти інших, потрібно багато чого знати про людину: те, як вона живе, що її хвилює, які радості і проблеми є в її житті.
Дуже важливо не перетворити процес спілкування у взаємне невдоволення, причіпки, недомовки і конфлікти. Останні, хочемо ми цього чи ні, супроводжують нас усе життя. Вони вносять напруженість у стосунки, позбавляють нас спокою і радості, не дають можливості повноцінно працювати. А особливо прикро те, що конфлікти виникають найчастіше через дріб'язки, через невміння спілкуватися, небажання зважати на потреби інших людей.
Конфлікти супроводжуються нерозумінням, образами, зруйнованими взаєминами, стресами, почуттям невдоволеності. То чи потрібно витрачати частину свого життя на з'ясування стосунків? Чи, може, краще навчитися спілкуватися, не створюючи конфліктних ситуацій? Звісно, кожен має право вирішувати це самостійно. Але зрозуміло одне: конфлікт у школі не сприяє навчально-виховному процесові. І чим менше виникає конфліктів, тим краще розуміють один одного учні і вчителі, тим тепліші й довірливіші їхні стосунки.
Криза одинадцяти-тринадцяти років (для дівчаток вона настає раніше, для хлопчиків - пізніше, у великих містах, на відміну від малих населених пунктів початок кризи також більш ранній) - це вік, коли виникають найбільші труднощі у виховному процесі: конфлікти з батьками, вчителями, втрата старих інтересів і авторитетів. З'являється негативізм до вимог дорослих: намагання продемонструвати свою незалежність, вирватись з-під опіки.
Більшість підлітків хоче справляти приємне враження, мати позитивні якості, які в цьому віці здаються ідеальними.
Типові педагогічні конфлікти:
Конфлікти під час уроків – оцінка – знання.
Конфлікт "З ким сидіти".
Конфлікти через бешкетування на уроках.
Конфлікти через зовнішній вигляд.
Важкі (конфліктні) діти в класі, з агресивною поведінкою.
Конфлікти поза стінами школи.
Конфлікт статусів.
Конфлікт "Лідерство дівчат".
Як правильно проаналізувати конфлікт? Потрібно дати відповіді на наступні запитання:
Хто головний учасник цієї події і діалогу?
У чому полягає причина конфлікту?
Що послужило мотивом цього вчинку?
Спробуємо розібратися у таких ситуаціях:
Ситуація 1.
Денис, учень 5 класу, граючись на перерві, випадково штовхнув Руслана. Руслан, поваливши хлопчика на підлогу, почав бити його ногами. Інші хлопці з цього класу приєдналися до Руслана й стали допомагати бити Дениса. Діти били сильно, наскільки дозволяв їм їхній фізичний розвиток у 10-11 років.
Прокоментуйте поведінку героїв. Опишіть почуття школярів. Чому виникла групова бійка? Запропонуйте вихід із ситуації, що склалася. Ваші рекомендації «героям» щодо подолання конфліктної ситуації.
Ситуація 2.
У класі — новий учень, що до цього навчався у, приватній школі. У хлопчика різко завищена самооцінка, він агресивний, істеричний, ображає однокласників, грубий із учителями. Діти новачка не сприймають, він же рветься в лідери. У класі все пішло догори ногами. Що можна порадити класному керівникові? Дайте характеристику такої поведінки учня.
Шляхи вирішення конфліктів:
Дітям підліткового віку властива конфліктність, висловлюване як виклик суспільству, упертість. Для них думка ровесників має велике значення і вище думки дорослих. Найкращий варіант виходу з цих ситуацій - спробувати зрозуміти їх і причину такої поведінки, враховувати їх думку, надати більше підконтрольної самостійності, співробітництво. Прояв тривожності, нестабільного емоційного стану, страху, сором'язливості або невміння спілкуватися з однолітками. Що робити? Намагатися не порівнювати з оточуючими, більше використовувати тілесний контакт, сприяти підвищенню самооцінки, менше робити зауважень на адресу дитини (тільки в крайніх випадках), бути в усьому прикладом. Також у цьому випадку краще не змушувати підлітка брати участь у будь-яких змаганнях і роботах, що враховують швидкість.
Брехня, обман. При виявленні факту обману обговорити з дитиною ситуацію і пояснити подальші негативні наслідки для нього і для інших. Головне, щоб він зрозумів, що брехня веде до втрати довіри оточуючих людей. Самотність, замкнутість, сильна вразливість, запальність і дратівливість. За допомогою індивідуальних бесід допомогти дитині позбутися цих емоційно-психологічних проблем, пояснити, як їх згладити і подолати. У колективі намагатися хвалити підлітка і підкреслювати його позитивні якості.
Негативне лідерство. З такою дитиною краще не сперечатися і не конфліктувати, не робити зауважень у присутності інших. Треба постаратися знайти з ним контакт і подружитися, підказати, як стати справжнім лідером, який має авторитет. Прояв шкільного «буллінг» - соціального явища, вираженого в агресивний настрій з навмисним переслідуванням, жорстокістю, образами і приниженнями інших дітей у присутності однолітків.
Учителі й підлітки, незважаючи на наявність конфліктів у школі, зрештою, непогано розуміють один одного. Обидві сторони досить об'єктивно дивляться на атмосферу, що склалася у школі, на причини конфліктів і свою роль у створенні конфліктних ситуацій, на шляхи виходу з них.
Анкетування
Анкета для батьків «Що таке конфлікт»
Закінчіть речення:
1. Конфлікт — це
2. Причиною конфліктної ситуації може бути
3. Конфлікт може призвести до того, що
4. Зазвичай приводом для конфлікту в родині може бути…
5. Для того, щоб запобігти виникненню конфлікту, потрібно …
Анкета «Ваша поведінка у конфліктній ситуації»
Дайте відповідь на запитання:
1) Чи вважаєте Ви за необхідне піднімати тему конфліктів на батьківських зборах?
2) Чи виникають у Вашій родині конфліктні ситуації з дітьми?
3) Як Ви вирішуєте конфлікти?
4) Чи можна взагалі обійтися без конфліктів?
5) Чи можете ви поділитися досвідом виходу з конфліктних ситуацій, пов'язаних з Вашим сином або донькою?
Розмова з психологом.
Підсумки зборів.
Дорослішаючи, молодь приходить уже не в той світ, до якого ми її готували згідно зі своїм світосприйняттям. Досвід старших їй здається неприйнятним. Тож нам, батькам, слід сприймати своїх дітей і час, коли вони зростають, більш поблажливо. А конфлікти поколінь, що виникають і є невід'ємною частиною життя, можна звести до мінімуму, якщо не вимагати від дітей повного конформізму і залежності, якщо терплячіше ставитись до індивідуальних відмінності усіх членів родини. Діалог і прагнення зрозуміти одне одного — місток, який поєднує, а не розділяє старше і молоде покоління.
Завершити нашу розмову хотілося б такими словами: «Діти – це сад душі. Від того, як ми цей сад плекаємо, залежить, що ми отримаємо: гарний урожай, що милує чи пустелю, що виснажує».
На останок, хотілося б Вам дати такі пам’ятки – порадники (буклет).
Дякую за співпрацю До нових зустрічей.
Додаток 1
Ситуація 1.
Денис, учень 5 класу, граючись на перерві, випадково штовхнув Руслана. Руслан, поваливши хлопчика на підлогу, почав бити його ногами. Інші хлопці з цього класу приєдналися до Руслана й стали допомагати бити Дениса. Діти били сильно, наскільки дозволяв їм їхній фізичний розвиток у 10-11 років.
Прокоментуйте поведінку героїв. Опишіть почуття школярів. Чому виникла групова бійка? Запропонуйте вихід із ситуації, що склалася. Ваші рекомендації «героям» щодо подолання конфліктної ситуації.
Ситуація 2.
У класі — новий учень, що до цього навчався у, приватній школі. У хлопчика різко завищена самооцінка, він агресивний, істеричний, ображає однокласників, грубий із учителями. Діти новачка не сприймають, він же рветься в лідери. У класі все пішло догори ногами. Що можна порадити класному керівникові? Дайте характеристику такої поведінки учня.
Додаток 2
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ З ВИКОРИСТАННЯ
ЕФЕКТИВНИХ СТРАТЕГІЙ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ
1. «Виграти – виграти».
У чому полягають мої справжні потреби? Чого прагне протилежна сторона? Чи хочу я благополучного виходу для нас обох?
2. Творчий підхід.
Які нові можливості розкриваються цією ситуацію? Замість того щоб думати, «як це могло б бути», чи бачу я нові можливості в тому «що є»?
3. Емпатія.
Як би я почувався на місці протилежної сторони? Що намагається сказати протилежна сторона? Чи вислухав я думку іншої сторони як слід? Чи знає протилежна сторона, що я її чую?
4. Оптимальне самоствердження.
Що я намагаюсь змінити? Як я можу сказати про це без обвинувачень? Чи відповідають мої слова моїм почуттям, а не моїм думкам про те, хто правий, а хто винний? Чи дотримуюсь я формули «Будь м’яким із людьми і жорстким з проблемою»?
5. Спільна влада.
Чи не зловживаю я своєю владою? Чи не зловживає своєю владою протилежна сторона? Чи не можемо ми співпрацювати замість того, щоб сперечатися?
6. Управління емоціями.
Що я відчуваю? Чи покладаю я на когось провину за свої почуття? Що я хочу змінити? Чи позбавився я бажання покарати протилежну сторону? Що я можу зробити для того, щоб краще володіти своїми почуттями?
7. Готовність вирішити конфлікт.
Чи дійсно я хочу вирішити конфлікт? Чим викликана моя образа: минулим неприємним інцидентом, потребою, яку я ніяк не можу задовольнити, моєю упередженістю, у якій я ніяк не можу зізнатись собі.
8. Картографія конфлікту.
У чому полягає питання, проблема конфлікту? Хто його головні учасники? Визначте потреби кожного учасника конфлікту (тобто порушення яких інтересів призвело до виникнення конфлікту). Що слід зробити, щоб знайти розумний вихід із складної ситуації?
9. Розробка альтернатив.
Які варіанти розвитку конфлікту можна передбачити? Визначте найбільш прийнятий для всіх сторін.
10. Переговори.
Чого я хочу добитись? Сформуйте чітке уявлення про загальний результат, тоді Ви зможете визначити свою подальшу поведінку. Як можна добитись справедливого результату, прийнятного для всіх? Чи не ігнорую я пропозиції іншої сторони? Чи не наполягаю лише на своїх доводах? Які питання я згоден включити в спільну згоду?
11. Посередництво.
Чи можемо ми самостійно вирішити проблему? Можливо, нам потрібен посередник? Хто може стати посередником у вирішенні конфлікту? Чи підходить мені роль посередника у вирішенні конфлікту? Як я маю діяти, щоб не образити жодну з конфліктуючих сторін?
12. Розширення кругозору.
Чи бачу я всю картину конфлікту, а не лише власну позицію в ньому? До чого може у майбутньому призвести заглиблення конфліктної ситуації?
За навчальним виданням: Батьківські збори. 5-9 класи. Розробки заходів. / Упоряд. О.В. Гноінська. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок» 2008, с. 127-129.
1 880
33 502 
