Формирование мотиваций учебной деятельности школьников

Формування мотивацій навчальної діяльності школярів

Однією з важливих умов успішного формування пізнавального інтересу є відповідність змісту нав­чального матеріалу розумовому розвитку школяра. Зрозуміло, що не всяка інформація може зацікавити учня, а насамперед та, у якій є елемент новизни. «Предмет, — писав видатний педагог К.Ушинський, — для того, щоб бути для нас цікавим, повинен бути обов'язково почасти знайомим нам, а почасти новим... Він повинен являти для нас новину, але новину цікаву, тобто таку, яка б або доповнювала, або розвивала те, що вже є в нашій душі, тобто, словом, таку новину, яка що небудь змінювала б у слідах, що вже у нас укоренились».

Для формування інтересу учнів до навчання важли­ве значення має форма викладу матеріалу. Так, уроки , на яких переважно говорить учитель, а учні пасивно слухають, не сприяють виробленню пізнавального інтересу. І, навпаки, заняття, під час яких забезпе­чуються широкі можливості для вияву активності й самостійності учнів, значною мірою стимулюють розвиток пізнавальних інтересів.

Отже, виділимо умови, необхідні для розвитку в учня пізнавальних інтересів:

1. така організація навчання, коли учень діє активно , залучається в процес самостійного пошуку;

2. навчальна праця цікава тоді, коли вона різно­манітна; шаблонна, трафаретна форма уроків не може розбудити думку учнів;.

3. розуміння важливості, доцільності вивчення предмета ;

4. чим більше новий матеріал пов'язаний з раніше пройденим, вивченим, тим він є цікавішим для учнів;,

5. чим частіше перевіряється й оцінюється робота школярів, тим цікавіше їм працювати;

6. яскравість навчального матеріалу, емоційність учителя позитивно впливають на учня;

7. хороше знання вчителем вікових та індивідуаль­них особливостей учня.

Як же краще побудувати уроки мови і лі­тератури? Як зацікавити навчальним матеріалом? Як поєднати шість категорій навчальних цілей: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінка?

Зрозуміло, що у засвоєнні будь-якої програмової теми велику роль відіграє активізація пізнавальної діяльності і самостійності учнів. Тому необхідна зосереджувати увагу саме на цій важливій проблемі, звертати увагу на використання таких форм і методів навчання , які запобігають перевантаженню розумових сил, не є одноманітними.

У своїй практиці я застосовую методику взаємних запитань під час вивчення нової теми, мовні спостереження - роздуми з висновками, складання схем, алгоритмів, пошукову роботу попереджального харак­теру, ситуативні завдання, проблемний метод пошуку істини в групах.

Так, вивчаючи в 5-му класі тему«Кома між простими реченнями, що входять у складне», пропоную скласти казку. У дитячій уяві Кома, Сполучники, Сполучні слова І, Й, Та, Але, Щоб Тому що, Коли, Який, а також Прості та Складні речення постають як персонажі, які жили в одній хатинці мирно й дружно, оповідаючи різні історії. І складне речення стало не таким уже й складним.

Особливу увагу завдаю на збагачення словнико­вого запасу. Так, розпиткові пізнавального інтересу сприяє робота зі словниками. П'ятикласники при­вчаються працювали з тлумачним, орфографічним, орфоепічним, морфемним, словниками синонімів та іншомовних слів тощо . У разі потреби учні звертаються до них як до джерела пізнання.

Використовую й сучасні методичні прийоми, зок­рема схеми-алгоритми під час блочного вивчення тем: «Відокремлені другорядні члени речення», «Вставні слова, словосполучення » тощо .

Щоб розвивати пізнавальний інтерес, на уроках мови використовую орфографічні хвилинки, різні види міні - диктантів , спостереження, дослідження, взаємоперевірку і самоперевірку, гру «Захисти ор фограму», проблемні завдання, зустрічі з мовними персонажами.

Вибір оптимальних методів, форм і засобів навчан­ня зумовлюється перш за все характером матеріалу.

робота учнів.

Так, урок у 5-му класі 3 теми «Узагальнення і систематизація матеріалу «Синтаксис і пунктуація» будую у формі конкурсу-подорожі. Клас умовно поділений на команди, кожна група — свій «вагон». Мандруючи стежками-дорогами маршруту «Синтаксис і пунктуація», учні розповідають про станції «Слово­сполучення», «Речення», «Однорідні члени речення», «Звертання», «Пряма мова», виконують практичні за­вдання (синтаксичний розбір словосполучень, речень, складають речення про враження від подорожі, схеми речень, пишуть міні – диктант ). Визначаються найкращі «пасажири», які успішно оволоділи матеріалом.

Вивчаючи в 6-му класі тему «Написання і відмі­нювання чоловічих та жіночих імен по батькові», до­бираю епіграфі твору давньогрецького поета Гомера «Одіссея»: «...без імення ніхто між людей не буває — Хто 6 не радився на світ родовита людина чи проста...» Викликає зацікавленість вірш Д.Білоуса «Злитки золоті» (учень читає напам'ять) про призначення іменника давати імена. Отже, створено відповідний настрій на навчальну діяльність. Тоді ставимо перед учнями завдання – пошук : як пишуться та вимовляються чоловічі та жіночі імена по батькові. Актуалізувавши знання про способи словотвору, відміни іменників, учні самостійно в парах опрацьовують відповідний матеріал у підручнику, пояснюють за таблицею, ви­конують вправи: .

1. підписують листівки батькам, друзям;

2. самодиктант — імена і по батькові письменників у Р.,Д., М. відмінках;

3. вибірковий диктант «У сузір'ї імен» (про видат­них жінок України);

4. морфологічний розбір;

5. у групах — вправи за підручником і взаємопе­ревірка.

Така інтелектуальна робота і зацікавлює дітей, і стимулює розвиток їхніх розумових здібностей, і викликає в них почуття власної значимості. Щоб пробудити зацікавленість школярів на уроках

літератури , поєдную розповідь, бесіду, лекцію з дис­кусією, спонукаю мислити, самостійно розв'язувати різні проблеми, проводжу семінарське заняття, кон­ференцію. Для активнішого сприйняття учень, який готує реферат, організовує і самоопитування.

Для пожвавлення роботи використовую тести, опорні плани. Часто сама читаю тексти напам'ять, співаю, використовую магнітофонні записи, інсцені­зації уривків.

На уроках літератури рідного краю ознайомлюю школярів із художньою спадщиною письменників -земляків. Адже не можна бути патріотом, не знаючи історії літератури того куточка, у якому народився.

Народна творчість — цілюще джерело. Тому з особливим інтересам готувалися учні 5-го класу до уроку «Зустріч з українськими народними казками». Провели конкурс на кращого оповідача казок та малюнків до них.

Звичайно, розвиток пізнавального ін­тересу учнів залежить від вікових особливостей :

• для підлітків характерна посилена емоційність і безпосередність художнього спри­йняття, наочно-образна форма мислення;

• для старшокласників — акцентування на проблемно-психологічному сприйнятті твору.

Важливими для розвитку пізнавального інтересу у старших класах є уроки, яким передує значна само­стійна підготовча робота. Це — семінари з елементами інсценування, роздумів, дискусій, досліджень Певну роль відіграє й обладнання: ваза з вербою і калиною, рушник, запалена свічка, альбом, виставка книжок, ілюстрацій, малюнків учнів, карт-схем, вислови ві­домих людей...

Складними виявляються для учнів оглядові теми. У 9-му класі урок з теми «Давня українська поезія Ренесансу і Бароко » проводили як урок - конференцію. Учням повідомляю, що про ті часи можна прочитати у художніх творах А.Чайковського «Сагайдачний», Богдана Лепкого «Крутіж», Лесі Українки «Бояри­ня», Р.Іваничука «Орда», М.Грушевського «Предок», П.Загребельного «Я, Богдан». .На уроці, «журналіст» підготували репортажі. Щоб вивчення було більш ці­кавим і зрозумілим, учні, користуючись підручником і додатковою літературою, наперед готували матеріал для карти країни Давньої української поезії.

На формування особистості учня справляють вплив не тільки професійна майстерність учителя, ерудиція, а й весь його духовний світ, життєвий до­свід, емоції та почуття .Чим більшу зацікавленість у педагога викликають процес і результати пізнання, тим успішніше він прищеплюватиме цю важливу рису своїм вихованцям.