Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки

Урок №

Тема: Іменник: загальне значення, морфологічні ознаки

Мета: поглибити знання учня про іменник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки та синтаксичну роль у реченні; навчити учня знаходити іменники в реченні; виховувати кмітливість, самостійність мислення.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

Тип уроку: комбінований.

          ХІД УРОКУ     

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1.   Організаційний момент.     

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Робота біля дошки.

Завдання: записати речення, зробити синтаксичний розбір першого речення, назвати частини мови.

Мова — засіб вияву бурхливого змісту народного життя. Ось чому так дбайливо й уважно треба ставитися до мови кожного народу… Могутність мови — це духовна могутність народу. Народ дає мові силу й красу.

(М. Шумило)

4.         Бесіда з учнем.

—        Чому в першому і третьому реченнях стоїть тире?

—        Назви іменники, які є в тексті.

—        Поясни, за якими ознаками ви їх розпізнали.

—        Яка частина мови називається іменником?

II.  МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРА

   Оголошення теми та мети уроку.

III.  СПРИЙНЯТТЯ И ЗАСВОЄННЯ УЧНЕМ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1.         Робота з підручником.

        Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 91.

Дати відповідь на запитання.

—        Що ти розумієш під поняттям «предмет»? (Використовується інтерактивний метод «Мікрофон».) Відповідь: — конкретні живі і неживі предмети;

—        явища природи;

—        явища суспільного життя;

—        дії і стани;

—        якості і властивості.

2. Творча робота

Завдання: дієслова замінити іменниками, що означають назву дії або стану, а прикметники — іменниками, що означають назву якостей або властивостей предмета.

відбудувати — відбудова                  чесний — чесність

розвинути —                                   різкий —

зміцнити —                                     мужній —

підготувати —                                 корисний —

виконати —                                     блакитний —

4.  Фізкультхвилинка

5.   Робота в зошиті.

  Виписати іменники, ставлячи кожен у називному відмінку однини (у початковій формі). Визначити рід кожного з іменників.

Не вчи орла літати, а рибу плавати. Знати сокола по польоту, а молодця з постави.  Горобців боятись – проса не сіяти. Немає сороки, щоб від свого язика не страждала.

Народна творчість.

6. Вправа. 

Записати речення. Пояснити лексичне та граматичне значення виділеного слова. У реченнях вказати  іменники. Визначити рід, число та відмінок кожного іменника. Підкреслити члени речення, з’ясувати синтаксичну роль кожного з іменників.

Я вранці голос горлиці люблю. Гарячий лоб до шибки притулю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю.

Л. Костенко.

7. Навчальний диктант. 

Іменники підкреслити. Пояснити лексичне й граматичне значення виділених іменників. Визначити їх рід, число, відмінок.

1. Українці любили ластівку і вважали її Божою пташкою. У колядках ця пташка  віщує господареві добробут, а сім’ї обіцяє благополуччя та щастя.  Ластів’їне гнідечко  під стріхою вважалось за добру прикмету. Зруйнувати його – великий гріх. На обличчі винного з’явиться невивідне ластовиння. Ластівка може й помститися. Вона літатиме до корови й псуватиме молоко.

З етнографічного довідника.

2. Погодою на сінокосі завідувала наша фамільна ворона. Вона бездоганно вгадувала наближення дощу ще при безхмарному ясному небі. Після того, як вона крякне тричі спеціальним голосом,  дід починав ні з того ні з сього кашляти і позіхати. Ми кидали граблі й вила і падали сонні під копиці. Один дядько не піддавався воронячим чарам, він трусився від гніву і кричав: “Киш, нечиста сило!”

За О. Довженком.

 IV.   ПІДСУМОК УРОКУ. ОЦІНЮВАННЯ

Бесіда:

—        Яка частина мови називається іменником?

—        Як змінюються іменники?

—        Яка синтаксична роль іменника в реченні?

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити правило с.91, виписати з тексту іменники.