Однорідні члени речення

Урок №

Тема: Однорідні члени речення.

Мета: поглибити поняття учня про однорідні члени речення; формувати

вміння визначати в реченнях однорідні члени речення, правильно

інтонувати речення з однорідними , складати з ними речення, вживати

розділові знаки в реченнях з однорідними членами; виховувати любов

до природи.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку.

І. Мотивація навчальної діяльності учня

1. Організаційний момент.

2. Оголошення теми, мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Перевірка домашньої роботи.

2. Творче моделювання.

За поданими схемами скласти речення.

Підмет, присудок, означення, додаток.

Означення, підмет, обставина, присудок.

Підмет, обставина, присудок, означення, додаток.

ІІІ. Сприйняття та засвоєння учнем навчального матеріалу.

1. Робота з текстом (спостереження над реченнями з однорідними членами у зв’язному висловлюванні)

  Прочитати текст. Дібрати заголовок у вигляді словосполучення. Визначити основну думку тексту і тип мовлення. Аргументувати свою відповідь. Поміркувати, що мав на меті автор, змальовуючи цю картину. Доповнити текст власними спогадами про красу осінньої природи.

Під осінніми високими зорями затихають оселі, і тепер стає чутнішою мова роси, напівроздягнених дерев і вчорнілих задуманих соняшників, що вже не тягнуться ні до сонця, ні до зірок.

Мене все життя ваблять і хвилюють зорі — їхня довершена і завжди нова краса, і таємнича мінливість, і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок.

І тепер, проживши піввіку, я згадую далеке вечірнє стависько, потемнілі в жалобі трави, що завтра стануть снігом, велетенські шоломи копиць, останній срібний дзвін коси і перший скрип деркача, і соняшник вогнища під косарським таганком, і пофоркування невидимих коней, що зайшли в туман, і тонкий посвист дрібних чирят, що струшують зі своїх крилець росу, і дитячий схлип річки, у яку на все літо повходили м’ята, павині вічка, дикі півники, та й не журяться, а цвітуть собі (За М. Стельмахом).

  Знайти однорідні члени і визначити, за допомогою яких сполучників вони поєднуються. Пояснити розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

  З’ясувати орфограми у виділених словах. Навести власні приклади.

  Скориставшись тлумачним словником, визначити лексичне значення слів копиці, деркач, таганок, чирята.

2. Робота з підручником С.

3. Проблемне вивчення навчального матеріалу на основі одержаних у попередніх класах знань

  Пригадати відоме вам про однорідні члени речення. Розглянути таблицю і дати відповіді на запитання:

1) Що називається однорідними членами речення?

2) Які члени речення можуть бути однорідними?

3) Які ознаки мають однорідні члени речення?

4) На які запитання відповідають однорідні члени речення?

5) Визначити вид однорідних членів речення із тексту попереднього завдання й назвати їх ознаки.

Однорідні члени речення

  Скласти висловлювання в науковому стилі про однорідні члени речення.

Коментар учителя. Вимовляються однорідні члени речення з відповідною інтонацією: а) переліку: Лелеки щовесни прилітали, виводили діток, знову відлітали (В. Земляк); б) протиставлення: Тужлива пісня зринає з сопілки, та не розважа сумного серця…(М. Коцюбинський). Однорідні члени речення бувають: а) поширеними (мають при собі залежні слова): Починалося нове життя з новими стосунками, з новими інтересами (О. Гончар); б) непоширеними: Старезний, густий, предковічний ліс на Волині (Леся Українка).

4. Лінгвістичне дослідження на основі аналізу тексту

  Прочитати текст мовчки. Записати по пам’яті ключові слова і словосполучення та переказати текст. Дати відповідь на запитання, сформульоване автором у заголовку до тексту і в останньому реченні.

ЩО МИ ЗНАЄМО ПРО ПІДСНІЖНИКИ?

Уже почали з’являтися перші підсніжники - провісники початку весни. А що ми про них знаємо? Виявляється, підсніжники — дуже давні квіти. Їм понад 300 мільйонів років! Вони росли ще тоді, коли на землі жили динозаври.

Підсніжники з’явилися дуже давно, тож про їх виникнення складено багато легенд.

Так, слов’янська легенда стверджує, що одного разу баба Зима зі своїми супутниками Морозом і Вітром вирішили не пускати на землю Весну. Але сміливий Підсніжник випростався, розправив пелюстки й попросив захисту в Сонця. Сонце помітило квіточку й відкрило дорогу Весні.

Є й така стародавня легенда, у якій йдеться про те, що Бог вигнав з раю Адама та Єву, йшов сніг, і Єва змерзла. Їй на втіху кілька сніжинок перетворилися на ніжні білі підсніжники. Єва зраділа і зрозуміла, що незабаром потепліє. Відтоді підсніжник уважають провісником тепла.

Цікаво, що ж допомогло підсніжникам вистояти з давніх пір і до сьогодні та як удалося пристосуватися до навколишнього середовища? (За Т. Видайко)

5. Конструктивне завдання (реконструювання речень з метою поширення їх однорідними членами)

  Прочитати виразно вірш. Назвати художні засоби, використані поетесою в поданому тексті. Поміркувати, з якою метою письменниця їх використала. Аргументувати свою думку рядками з вірша.

Гроза пройшла. Зітхнули трави.

Квітки головки підняли,

І сонце тепле і ласкаве

Спинило погляд на землі.

Здаля розвіялись тумани,

Знов ясно, пахощі, тепло.

Спинилась кров, замовкли рани.

Прибите серце ожило.

Літає радість, щастя світе,

Дзвенять пташки в садах рясних.

Сміються знову трави, квіти,

А сльози ще тремтять на них.

(Олександр Олесь)

  Розширити виділені речення поезії однорідними членами. Записати їх. Визначити спосіб поєднання однорідних членів у них.

6. Фізкультхвилинка

7. Відновлення речень з однорідними членами

  Прочитати речення. Записати їх, розставляючи й пояснюючи розділові знаки.

1. Був погожий золотистий жовтневий ранок (Ю. Збанацький). 2. Весна квітчає буйні коси і вируша в далеку путь (Л. Дмитерко). 3. Я з дитинства люблю теплі лагідні вересневі дні (І. Цюпа). 4. Тепла липнева ніч пролітає садками посадками скиртами в полях (О. Гончар). 5. Холодні осінні тумани клубочаться вгорі та спускають на землю розкішні мокрі коси (М. Коцюбинський). 6. На високих жовтогарячих шпилястих тополях іскрилося осіннє сонце (Я. Баш). 7. Осінній терпкий вітерець бавиться різноколірними кружальцями вибагливо встеляє ними асфальт доріжок (Б. Волинець). 8. З північного заходу повільно напливала широким півколом низька кучерява хмара (В. Бабляк).

8. Мовленнєва ситуація

  Уявити себе журналістом: ти береш інтерв’ю у відомої постаті нашої держави про її відпочинок у вільний час. Запитати, у яку пору року найбільше подобається відпочивати, чому саме, яке значення має для цієї людини оточуюча природа під час відпочинку тощо..

ІV. Підсумок уроку

 Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Які члени речення називаються однорідними?

2. Яку синтаксичну функцію в реченні можуть виконувати однорідні члени?

3. З якою інтонацією вимовляються однорідні члени речення?

V. Домашнє завдання

Виконати завдання в зошиті.