Арт-терапія

ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЗАХОДІВ З АДАПТАЦІЇ УЧНІВ ДО НАВЧАННЯ

У ШКОЛІ

Суспільство вважає, що в дитинстві діти повинні почувати себе захищеними від багатьох проблем зовнішнього світу. Але така установка дорослих негативно впливає на повноцінний розвиток особистості. Дитина відчуває себе ізольованою від навколишнього світу, не має змоги проявити свої здібності, знижується коло її інтересів.

Триває пошук різних підходів, методів, форм роботи для вирішення вищезазначених проблем, одним із яких є метод арт-терапії.

Арт-терапія (лат. ars - мистецтво, грец. Therapeia - лікування) являє собою методику лікування за допомогою художньої творчості.

Відносно новий метод психотерапії. Уперше цей термін був використаний Андріаном Хіллом у 1938 р. при описі своєї роботи з хворими туберкульозом і незабаром отримав широке поширення.

В даний час ним позначать усі види занять мистецтвом, що проводяться в лікарнях і не тільки. Ефективність застосування мистецтва в контексті лікування ґрунтується на тому, що цей метод дозволяє експериментувати з почуттями, досліджувати і виражати їх на символічному рівні.

Як все починалось…

На початкових етапах терапія мистецтвом відбивала уявлення психоаналізу, відповідно до якого кінцевий продукт творчості пацієнта, чи то щось намальоване олівцем чи то написане фарбами, розцінюється як вираження неусвідомлених процесів, що відбуваються у його психіці

Як все продовжується…

Арт-терапія сьогодні вважається одним з найбільш м'яких, але ефективних методів, що використовуються в роботі психологами і психотерапевтами.

Арт-терапію можна розподілити на дуже багато різних підвидів, а саме.

У структурі арт-терапевтичного заняття виділяються дві основні частини:

ДЛЯ ЧОГО ПОТРІБНА АРТ-ТЕРАПІЯ?

Тому що арт-терапія:

- надає можливість для вираження агресивних почуттів у соціально доступній манері. Малювання, живопис фарбами або ліплення є безпечними способами розрядки напруги;

- прискорює прогрес в терапії. Підсвідомі конфлікти і внутрішні переживання легше виражаються за допомогою зорових образів, ніж у розмові під час вербальної психотерапії. Невербальні форми комунікації можуть з більшою ймовірністю уникнути свідомої цензури;

- дає підстави для інтерпретацій та діагностичної роботи в процесі терапії. Зміст і стиль художньої роботи надають величезну інформацію, крім того, сам автор може внести внесок в інтерпретацію своїх власних творінь;

- дозволяє працювати з думками і почуттями, які здаються непереборними (втрати, смерть, перенесені травми і насильство, страхи, внутрішні конфлікти, спогади дитинства, сновидіння). Іноді невербальний засіб виявляється єдиним інструментом, розкриває і проясняє інтенсивні почуття і переконання;

- допомагає зміцнити взаємини. Елементи збігу в художній творчості членів групи можуть прискорити розвиток емпатії і позитивних почуттів;

- сприяє виникненню почуття внутрішнього контролю і порядку;

- розвиває і посилює увагу до почуттів;

- підсилює відчуття власної особистісної цінності, підвищує художню компетентність. Побічним продуктом терапії мистецтвом є задоволення, що виникає в результаті виявлення прихованих умінь та їх розвитку.