Изучение рельефа на уроках географии

Розглядаючи зміст географічної науки, шкільний курс фізичної географії приділяє значну увагу вивченню рельєфу. Фізико- географічне вивчення любої території чи країни починається з розгляду рельєфу, тому, що без знань особливостей рельєфу не можна зрозуміти характер течії річок, розподіл опадів, грунтів, рослинності, корисних копалин чи інших компонентів природи. В процесі засвоєння понять, законів і закономірностей науки геоморфології, учні повинні оволодіти практичними уміннями вивчення рельєфу в класі і на місцевості під час екскурсій.

Аналізуючи навчальні програми з географії, можна виділити основні геоморфологічні поняття, уміння і навики як складову частину геоморфологічної освіти школярів. До них відносяться:

1. Форми рельєфу: горб, поодинока гора, гірський хребет, гірська долина, гірська країна, рівнина плоска, рівнина горбиста, низовина, западина.
2. Вертикальне розчленування поверхні Землі: відносна і абсолютна висота, гори: низькі, середні, високі; гори старі, молоді, відмінність старих і молодих гір.
3. Горизонтальне розчленування поверхні Землі: материки і западини океанів, острови і півострови.
4. Внутрішні процеси як фактор рельєфоутворення: внутрішні сили Землі, вулканізм, землетруси, горст, грабен.
5. Зовнішні процеси як фактор рельєфоутворення: зовнішні сили Землі, джерела походження зовнішніх сил, вивітрювання, робота текучих вод, вітру.
6. Гірські породи й мінерали як фактор рельєфоутворення: властивості гірських порід, мінералів, характер і руйнівна сила вивітрювання.
7. Час як фактор рельєфоутворення.
8. Геологічні структури як фактор рельєфоутворення.
9. Походження і типи форм рельєфу: гори-лаколіти, гори-вулканічні конуси, гори складчасті, складчасто-брилові, брилові, гори-останці; рівнини первинні, вторинні денудаційні, наносні акумулятивні, лавовий покрив; утворення дрібних форм рельєфу – дюни, бархани, яри, балки.
10. Закономірності розміщення великих і дрібних форм рельєфу.
11. Позначення рельєфу на карті: умовні знаки, горизонталі, шкала висот і глибин, пошарове зафарбування карти.

При вивченні шкільного курсу географії, знання про рельєф Землі формуються послідовно, починаючи з 6 класу і розвиваючи їх до 8 класу. Важливе значення при цьому відіграє знайомство учнів з властивостями води, розчинних і нерозчинних мінералах і гірських породах – ці знання необхідні для розуміння карстових процесів, утворення акумулятивних форм рельєфу. Одночасно в процесі поглиблення знань про рельєфоутворення, йде розвиток пізнавальних особливостей учнів, формується їх світогляд, життєві компетентності.

Важливе значення при вивченні рельєфу Землі відіграє виконання практичних робіт в класі та під час екскурсії на місцевості. Вивчення рельєфу під час практичних робіт здійснюється безпосередньо роботою з різними видами карт, планом місцевості. При цьому учні виробляють уміння і навики читати рельєф за картою.

З класу в клас уміння і навики практичного вивчення рельєфу за картами удосконалюються і розвиваються. Так, в 6 класі учні вчаться читати план місцевості, визначати перевищення точок, крутизну схилів, читати рельєф по фізичній карті півкуль, використовуючи шкалу висот і глиби. У 6 класі учні повинні оволодіти уміннями і навиками читання рельєфу за картою. Для цього треба засвоїти знання про способи його картографічного зображення. Основою зображення рельєфу на картах є горизонталі. Починаємо формувати поняття про горизонталі з бесіди про відносну і абсолютну висоту точок, що таке бергштрихи, та як на планах місцевості зображують горб чи улоговину.

Для того, щоб сформувати знання учнів про способи зображення рельєфу на фізичних картах, знайомимо школярів зі шкалою висот і глибин та як форми рельєфу зображують на картах у кольорі.

При вивченні теми «Літосфера» можна запропонувати учням визначити за картою географічне положення гір, їх вершини, визначити абсолютну висоту над рівнем моря та географічні координати. Наприклад:

У 7 класі знання і вміння закріплюються й удосконалюються шляхом вивчення рельєфу материків і западин океанів, розташування гірських хребтів, їх вплив на розподіл опадів. В процесі вивчення географії материків і океанів продовжується подальший розвиток знань про рельєф, поглиблюються знання, засвоєні в 6 класі, удосконалюються навики і вміння роботи з тектонічною та фізичною картами. У 7 класі проходить знайомство учнів з тектонічною картою світу та материків, формуються уміння уявно накладати тектонічну карту на фізичну, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки. При вивченні рельєфу материків формуються загальні уявлення про сучасний рельєф кожного материка, розвиток його в часі, закономірності розташування великих форм рельєфу, порівняння рельєфу одного материка з рельєфом раніше вивченого материка.

У 8 класі знання і вміння закріплюються в процесі вивчення рельєфу України, опис рельєфу місцевості за топографічною картою, визначення взаємного перевищення точок, крутизни схилів у градусах, робота з тектонічною і геологічною картами, визначення віку та походження окремих елементів рельєфу. Продовжується подальший розвиток знань про рельєф та фактори, які впливають на рельєфоутворення. Тут учні знайомляться з ключовими поняттями, а саме «основні тектонічні структури, платформи, геосинкліналі», розвиток і розміщення дрібних форм рельєфу, походження яких зумовлено діяльністю зовнішніх факторів рельєфоутворення, про методи дослідження відносного і абсолютного віку гірських порід.

Під час екскурсії в природу учні знайомляться з формами рельєфу своєї місцевості, результатом роботи внутрішніх і зовнішніх процесів, виявляють роль текучих вод в рельєфоутворенні, вивчають склад і характер залягання гірських порід, замальовують в зошити відслонення гірських порід крутого берега річки, яру, вивчають гірські породи і мінерали своєї місцевості, описують характер рельєфу місцевості за сторонами горизонту в радіусі видимості, в який бік рельєф знижується, беруться проби гірських порід на відслоненні.

При вивченні рельєфу у шкільному курсі географії велику роль відіграє організація активної пізнавальної діяльності учнів, а саме: застосування проблемного навчання, організація самостійної роботи, розв’язування пізнавальних завдань. Наприклад:

При вивченні рельєфу Африки учням ставляться такі запитання:

1. За картою «Будова земної кори» встановити, яка платформа лежить в основі материка?
2. Які форми рельєфу переважають на материку: гори, рівнини, низовини?
3. За фізичною картою порівняти Східну й Південну Африку з Північною й Західною Африкою. Які відмінності в рельєфі можна встановити?

Вивчаючи клімат Африки учні встановлюють, що в окремих місцях материка ізотерми мають замкнутий характер. Чим це пояснюється? Зіставлення фізичної й кліматичної карт дає відповідь на поставлене запитання – основний чинник – це гірський рельєф, де замкнута лінія проходить по схилах гір.

Вивчаючи внутрішні води Африки, ставиться запитання:

1. Чому озера Африки мають видовжену форму, вони глибокі? Яке

походження озерних улоговин?

Аналізуючи тектонічну карту материка, учні з’ясовують причину, називають, що озера мають тектонічне походження.

Вивчаючи корисні копалини України, даємо учням такі пізнавальні завдання:

1. Родовища залізних руд залягають як в осадовому чохлі платформи, так і в

її кристалічному фундаменті. Як пояснити це явище?

У 6 класі під час вивчення будови земної кори велике значення має використання опорної схеми зображення океанічної й материкової земної кори. Ставиться учням запитання:

1. Як відрізняється за складом гірських порід океанічна й материкова земна

кора?

1. Порівняйте, яка товщина земної кори під океанами й материками, під

рівнинами й горами?

Використання на уроках географії інтерактивних технологій, самостійної пізнавальної діяльності учнів дасть вагомі результати у здобуванні знань, умінь і навиків з геоморфологічної освіти.