Хто Я? Ніби звичайне слово, але...

 Педагогічне покликання неможливе без гармонії серця і розуму.

В.Сухомлинський

Хто Я ?  Я - вчитель. Ніби звичайне слово, але...

      Звичайний робочий день у школі. Тиша та спокій - ідуть уроки.  Школа - це установа, де кожна дитина - людина, а кожна  людина-особа. У кожній дитині  я бачу щось хороше, та для мене важливіше показати це  хороше самій дитині. Я завжди  пам’ятаю про те,що справжній учитель, перш за все, має запалити вогник Віри і Любові  у дитячих серцях. Але щоб «запалити», потрібно «горіти» самому. Щоб бути справжнім учителем потрібно любити те, чого навчаєш, і тих, кого навчаєш.  На мою думку, це і є основним завданням педагога.

 Я люблю свою професію і не перестаю вірити в те, що настане час, коли вчитель займе гідне місце у суспільстві, коли його оцінять як безкорисливого слугу Істини, Мудрості, Добра, Миру та Справедливості.

 Моя мета - працювати так, щоб не було соромно за свою діяльність, вчинки, прийняті рішення . Вважаю, що  мої відносини з колегами, батьками можуть розвиватися тільки на основі доброзичливості ,взаєморозуміння та поваги. Щодня, щомиті я намагаюся закласти у сприйнятливі, жадаючі правди серця дітей основи вічних істин справжньої моралі. Головне, щоб я не зійшла з обраного шляху, яким іду разом з учнями. І тоді обов’язково кожен день для мене буде сонячним, радісним, яскравим…

  А на останок я хочу поділитися з вами  рецептом учительської молодості: систематично вживайте бальзам мудрості, коктейль творчості, каву бадьорості, відвар пунктуальності, настій терпимості, екстракт людяності. Виконуйте все ретельно і будете вічно молодими, шановні колеги!