Впровадження в навчально-виховний процес ПТНЗ нестандартних форм організації занять з елементами інноваційних технологій навчання

ВСТУП

В умовах становлення інформаційного суспіль­ства навчальний процес розглядається як засіб роз­витку учнів. А головне завдання навчальних закладів полягає в тому, щоб не лише дати знання, а й створити стійку мотивацію до навчання, зацікавити учнів професійно та майстерно оволодівати обраною професією, пов'язавши це з розвитком їхнього творчого та критичного мислення.

Серед великого числа інновацій, що застосовуються у сис­темі освіти, особлива увага приділяється таким технологіям, де викладач виступає не лише джерелом навчальної інформації, а є організатором і координатором творчого навчального процесу, спрямовує діяльність кожного учня у потрібне русло, враховую­чи індивідуальні здібності кожного учня.

Йдеться про те, що учень — головна фігура навчально-виховного процесу. Учня не вчать, а він вчиться завдяки тому, що бере активну участь у тих питаннях, які хоче вивчити, бере на себе відповідальність за процес і результат навчання. А завдання педагогічного працівника полягає в пошуку засобів, які можуть забезпечити для учня реалізацію його внутрішньої свободи і проявів ініціативи.

Останнім часом у ВСП НПУ ім. М. П. Драгоманова «Вище професійне училище» методичною комісією комп’ютерних технологій, яку я очолюю, ведеться цілеспрямована активна робота щодо впровадження в навчально-професійну діяльність викладачів теоретичного навчання та майстрів виробничого навчання інноваційних методів, прийомів та засобів при переході від традиційних форм організації уроків до нестандартних.

1.      ВАЖЛИВІСТЬ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ В НАВЧАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ТА МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ПТНЗ

На сучасному етапі пріоритетними напрямками вдосконалення навчально-виховного процесу є розвиток індивідуальних форм навчання, впровадження інтегрованих курсів, розвиток інформаційної бази навчального процесу, оптимальне насичення інформаційними технологіями, дослідження на основі комп'ютерної техніки.

Інноваційні технології – це цілеспрямований системний набір прийомів, методик та засобів організацій навчальної діяльності, що охоплює весь процес навчання від визначення мети  до одержання результатів.

Особисто в мене, нові технології навчання викликають особливе зацікавлення з об'єктивних причин, серед яких можна виділити дві основні. По-перше, передбачаються корінні зміни існуючих стереотипів організації навчального процесу, його змісту, потреба в розвитку творчої ініціативи педагогів, у пошуках нових форм і методів педагогічної діяльності при переході від традиційних пасивних форм занять до нестандартних методів індивідуального навчання. По-друге, збільшується можливість виявити обдарованих дітей для наступного їхнього навчання.

Необхідність використання засобів інноваційних технологій, на уроках теоретичного і виробничого навчання, сьогодні немає потреби доводити. Завдяки зусиллям та ентузіазму науковців і вчителів, комп’ютерні технології навчання здобули визнання широкого загалу освітян. Можна говорити навіть про те, що психологічного бар’єру для використання ІКТ у навчанні вже не існує.

Використання сучасних інформаційних технологій, зокрема персональних комп'ютерів та мережі Інтернет, дає можливість інтенсифікувати процес поточного оцінювання знань учнів, зробити його більш систематичним і оперативним. Крім того, саме використання ПК уже викликає зацікавленість учнів до запропонованої роботи, знімає частину нервової напруги, дозволяє повністю виключити суб'єктивність в оцінюванні знань із боку того, хто контролює.

Завдяки інноваційним технологіям та інтерактивним методам навчання створюються найкращі умови для самопізнання і саморозвитку особистості фахівця, здатного конкурувати на сучасному ринку праці.

Переваги використання інноваційних технологій навчаня в ПТНЗ:

• підвищення зацікавленості й загальної мотивації до навчання завдяки новим формам роботи і причетності до пріоритетного напряму науково-технічного прогресу;
• об'єктивність контролю;
• активізація навчання завдяки використанню привабливих і швидкозмінних форм подачі інформації, змаганню учнів між собою, прагненню отримати вищу оцінку;
• формування вмінь та навичок для здійснення творчої діяльності;
• оволодіння навичками оперативного прийняття рішень у складній ситуації;
• доступ учнів до банків інформації, можливість оперативно отримувати необхідну інформацію.
• інтенсифікація самостійної роботи учнів;
• зростання обсягу виконаних на урок завдань;
• підвищення мотивації та пізнавальної активності за рахунок різноманітності форм роботи, можливості включення ігрового моменту.
• розширення інформаційних потоків при використанні Інтернет.

Інноваційні методи та засоби навчання викликають у дітей емоційний підйом, навіть відсталі учні охоче працюють з комп'ютером. Інтегрування звичайного уроку з інноваційними технологіями дозволяє викладачу перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. 

2.    НЕСТАНДАРТНІ ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ

 Я, як і, мабуть, кожний викладач, отримую задоволення від роботи, коли бачу позитивні наслідки своєї праці. На мою думку, однією з причин, що допомагають отримати найкращі результати педагогічної роботи, є вибір оптимальної форми навчання.

Індивідуальні, фронтальні форми навчання є традиційними, а колективні – принципово новими в сучасній освіті. Останнім часом інтерес учнів до навчання різко знизився, чому деякою мірою сприяли застарілі форми уроку. Крім цього, традиційні форми навчання іноді заважають здібному учню повністю проявити себе, тому один зі шляхів подолання цього я вбачаю у використанні нетрадиційних  (нестандартних, інноваційних) форм організації навчання.

Нестандартний урок– це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. Це урок, який дивує і приносить радість учням.Проведення таких уроків надає можливість відмовиться від шаблону в організації уроку, формалізму в його проведенні, максимально використовувати учнів класу в активній діяльності на уроці, підтримувати альтернативність, різноманітність думок, розвивати взаєморозуміння, здійснювати "приховану" диференціацію учнів за навчальними можливостями, інтересами, здібностями і нахилами.

На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, уміннями й навичками, нестандартний урок найбільше повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому з'єдналися елементи традиційних уроків – сприйняття нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення, але не у звичайних формах. Саме такі уроки містять у собі елементи майбутніх технологій, які при групуванні їх у певну систему, що будується на глибокому знанні потреб, інтересів і здатностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.

За формою проведення існує наступна класифікація нестандартних уроків:

3.    ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Головною проблемою в моїй професійній діяльності— це зробити навчання цікавим: для учня це означає посильним і успішно-результативним, а для вчителя — радісним.

Успішне оволодіння виробничими навиками і уміннями залежить перш за все від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої професії, до занять. Рушійною силою, яка змушує до діяльності, є потреба людини, яка відображається в його уяві у вигляді бажання та інтересу. Досвід показує, що зацікавленість учня допомагає успішному оволодінні професією, навіть не дивлячись на окремі недоліки в організації навчання.

Розглянемо детальніше деякі інноваційні методи та засоби навчання, які рекомендуються мною до впровадження як у нестандартні форми організації уроків, так і у окремі навчальні етапи уроків.

3.1. Мультимедійні презентації

Уроки з використанням відеоряду стали особливо часто застосовувати при подачі матеріалу. Відео-презентація, створена в програмі Microsoft PowerPoint дозволяє перетворити будь-який складний для сприйняття матеріал в цікаве дійство. Зокрема, стає більш швидким процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому що викладачу не доводиться повторювати текст кілька разів, так як він відображений на екрані.

3.2. Web-квести

Веб-квест (webquest) в педагогіці — це проблемне завдання з елементами рольової гри, для виконання якого використовуються інформаційні ресурси Інтернету.

При використанні веб-квесту у навчанні підвищується мотивація учнів до вивчення дисципліни, з одного боку, і до використання комп'ютерних технологій у навчальній діяльності, з іншого. Веб-квест являє собою не простий пошук інформації в мережі, адже учні, працюючи над завданням, збирають, узагальнюють інформацію, роблять висновки. Крім того, учасники веб-квесту вчаться використовувати інформаційний простір мережі Інтернет для розширення сфери своєї творчої діяльності.

Результати виконання веб-квесту, залежно від матеріалу, що вивчається, можуть бути представлені у вигляді усного виступу, комп'ютерної презентації, буклетів, публікації робіт учнів у вигляді веб-сторінок і веб-сайтів (локально або в Інтернеті).

Основна перевага використання веб-квестів на уроках спеціальних дисциплін операторів комп’ютерного набору це те, що крім вдосконалення умінь і навичок роботи в мережі Інтернет, пошуку потрібної інформації, учні вдосконалюють також і навички роботи з певним програмним забезпеченням (MS PowerPoint, MS Publisher, MS Excel тощо).

3.3. Гра як метод навчання

При підготовці і проведенні уроків я не притримуюсь якогось одного методу, я намагаюсь із усієї методичної скарбниці використати саме те, що оптимально відповідає цілям та задачам даного конкретного уроку. Знаходять своє місце на уроках й ігрові форми роботи.

Матеріал у грі засвоюється легше й не втрачається інтерес учнів.Саме у грі виявляються ті якості, що в майбутньому становитимуть основу професійності. В цьому аспекті особливо важливим є вміння передати молодому поколінню творчі надбання й досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу. Для цього потрібен особливий педагогічний інструментарій, в тому числі нестандартні уроки - інтелектуальні ігри.

3.3.1.Інтелектуально-розважальна гра

Цікавою формою під час проведення нестандартних уроків є теле- і радіопередачі, що відтворюють відомі популярні телевізійні програми. Такі уроки дозволяють учням уявити себе «відомими людьми», дають уявлення про професію журналіста, телеведучого тощо.

В сьогоденні ми маємо величезну кількість різних інтелектуально-розважальнихтелепередач, по аналогії з якими можна проводити уроки нестандартного характеру. Це – «КВК», «Комп’ютерний турнір», «Двобій програмістів»,  «Слабка ланка», «Дуель», «Що? Де? Коли?» та багато інших.

Такі ігри під час проведення конкурсів, турів  чи раундів потребують від учнів уміння обирати потрібну їм інформацію серед запропонованої, спонукають учнів до порівняння, співставлення й протиставлення фактів, явищ, правил і дій і їх узагальнення, а також допомагає формувати вміння переносити набуті знання у нові ситуації, розвиває творче мислення учнів, вчить цінувати думку та працю інших.

3.3.2. Брейн-ринг.

Брейн-ринг (від англ. brain – мозок) – гра, в якій команди відповідають на запитання, намагаючись зробити це швидше суперників. Частіше всього в бою приймає участь дві чи чотири команди з шести учнів, але можлива і інша кількість команд та їх учасників. Брей-ринг складається з декількох, так званих, боїв чи етапів.  Учасникам необхідно швидко зорієнтуватися та дати відповідь на поставлене запитання, адже час для прийняття рішення обмежений. Якщо жодна команда не відповідає на поставлені запитання, його виставляють на аудиторію слухачів-вболівальників для пошуку правильної відповіді.

Брейн-ринг рекомендується проводити на етапах повторення, узагальнення, систематизації навчальної інформації. Причому на передодні проведення брейн-рингу потрібно учням повідомитиназви тем чи розділів, які необхідно повторити, адже питання для гри будуть саме з них.

Урок – брейн-ринг дозволяє учням відчути себе ерудитом, частиною команди, а також згуртовує колектив. За рахунок обмеження часу на розв'язання проблеми веде до інтенсифікації активності в досягненні високих результатів, допомагає учням систематизувати практичні навички застосування вивченого матеріалу до розв'язування вправ із даної теми, тренує наполегливість, увагу, зосередженість.

Міні-ігри, що можуть застосовуватися на брейн-ринзі:

Подорож в країну «Ребусів»

Ребус — це загадка, вякій слова, що розгадуються, зображено у вигляді комбінації малюнків з літерами та іншими знаками. Назва «ребус» походить від латинського прислів'я «Не словами, а за допомогою речей (rebus)».  Ребус не містить характеристик будь-якого об'єкта, а представляє «зашифровану» малюнками та знаками інформацію. 

Подорож в країну «Зашифрованих слів»

Подорож в країну «Задач»

Міні-гра «Розшифруйте слово»

Розгадайте зашифроване слово, літери якого мають відповідні місця, згідно місць розташування цифр на мобільному телефоні.

Міні-гра «ЛОТО»

Кожен учень бере навмання папірець з номером призу і запитанням, при правильній відповіді на яке, отримує по номеру приз (або бал команді).

«Пантоміма» 

Дітям пропонується показати слово (монітор, принтер, комп’ютер заражений вірусами та ін.) лише жестами. Учні класу вгадують завдання. Гра розвиває фантазію.

3.4. Комп’ютерне оцінювання рівня навчальних досягнень учнів

Застосування на уроці комп'ютерних тестів, кросвордів і діагностичних комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається усіма учнями і своєчасно його скоригувати. При цьому є можливість вибору рівня складності завдання для конкретного учня. Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту він отримує об'єктивний результат із зазначенням помилок.

3.     4. 1. Комп’ютерне тестування

Одним з найефективніших інструментів педагогічної діагностики є тести. Нині є можливість виконувати роботу з накопичення, збереження та аналізу результатів тестування за допомогою комп’ютера, а точніше – комп’ютерних програм.

Тестування можна проводити за допомогою педагогічного програмнго засобу “Система перевірки знань, проведення олімпіад та конкурсів “ОЛІМП”, що дає можливість проводити тестування учнів за питаннями, які створює сам викладач, полегшує та прискорює перевірку та оцінювання результатів тестів. Крім цього, широко використовується контрольно-діагностична  система  TEST-W.

3.     4. 2. Комп’ютерне розгадування кросвордів

Термін "кросворд" утворився з поєднання двох англійських слів "cross" - "перетин" і "word" - "слово". З'явившись в кінці 19-го століття, гра-завдання швидко завоювала популярність у всьому світі. 

Кросворд –  це гра-задача, в якій фігуру з квадратів потрібно заповнити літерами, що утворюють загадані слова. В кросворді треба визначити назви об'єктів за їх коротким описом. У будь-якому кросворді діє правило: «У місцях перетину кросвордної сітки літери повинні співпадати».

Таким чином, розгадування  це обробка інформації за певними правилами. Існують і інші ігри зі словами. Наприклад, чайнворд. Слово «чайнворд» теж утворилося від двох англійських слів: "chain" - ланцюг і "word" - слово. У чайнворд слова не перетинаються, але кожне наступне слово починається з останньої літери попереднього.

3.     4.  3. Комп’ютерна вправа «Злови помилку»

Зміст цієї вправи полягає в тому, що слід виокремити, розпізнати, те твердження або термін, які не відносяться до ряду перелічених питань або є не правильною відповіддю в переліку правильних.

3. 4. 4. Комп’ютерні інформаційні диктанти

Вчитель може на власний розсуд добирати кількість запитань, рівні їх складності, критерії оцінювання кожного запитання, але убудь-якому разі голос диктора повинен бути чітким та розбір­ливим. Темп читання диктанту приблизно такий, як темп читання новин дикторами. Раджу кож­не завдання повторювати принаймні двічі.

Використання звукозаписів надзвичайно дисциплінує клас: учень розуміє, що «бездуш­ній машині» все одно, чи встиг він підготувати усе необхідне до початку диктанту, чи пише його ручка тощо. Тому збої трапляються украй рід­ко. Нарешті, використання звукозапису під час проведення інформаційного диктанту корисно тим, що воно звільняє вчителя, який може під час диктанту спостерігати за процесом, робити необхідні записи на дошці, заповнювати клас­ний журнал тощо. В наш час сучасні комп’ютерні кабіне­ти облаштовані не тільки звуковими колонками, але і стереофонічною гарнітурою, тому інформаційний диктант можна проводити як для всьо­го класу, використовуючи звукові колонки, так і для окремих груп або навіть окремих учнів, за­стосовуючи навушники.

3.5. Брифінги

Бр?ифінг (від англ.  briefing) — короткий публічний виступ для учнів, на якому учасники певних подій або заходів надають інформацію про поточний перебіг справ, позиції сторін, повідомляють раніше невідомі деталі та відповідають на питання. Підготовка до брифінгу триває 1-3 дні. За цей час учням повідомляється  теми та основні аспекти, які мають бути висвітлені.

Проведення брифінгу має свої особливості. Стислість викладу теми передбачає наявність продуманого тексту і вміння швидко та чітко реагувати та відповідати на будь-які питання. Брифінг триває не більше 30 хвилин. З них перші 10 хвилин відводяться на представлення присутніх офіційних осіб та ознайомлення зі своєю позицією. Решту часу присвячується відповідям на бліц-питання, які задають учні. Брифінг - це не діалог, це короткі запитання і такі ж короткі, але повні інформаційні відповіді.

Рекомендую провести брифінг на тему: «Вплив комп’ютерних ігор на дітей».

3.6. Тренінги

Тренінг (від англ. training)— це запланований процес модифікації (зміни) відношення, знання чи поведінкових навичок того, хто навчається, через набуття навчального досвіду з тим, щоб досягти ефективного виконання в одному виді діяльності або в певній галузі.

Тренування (від англ. to train— виховувати, навчати)— комплекс вправ для тренування в чому-небудь. Тренування— система підготовки учня з метою пристосування його до підвищених професійних вимог і складних умов роботи.

В ПТНЗ даний метод навчання можна використовувати викладачами на теоретичному навчанні під час закріплення отриманих знань та умінь, а також майстрами на уроках виробничого навчання.

3.7. Дайджест

Дайджест (від англ. Digest – стислий виклад, резюме) — інформаційна підбірка, яка містить короткі анотації та основні положення статей, короткометражні фільми, в яких стиснено передається вміст найцікавіших аспектів теми.

Цей метод проведення нестандартних уроків можна використовувати викладачами на етапі подачі нового матеріалу або при узагальненні отриманих знань. Причому цей метод можна вважати, так би мовити,  комбінованим методом навчання, у якому можуть поєднуватися елементи електронних презентацій, методу проектів, використання рефератів тощо. Для учнів такі заходи цікаві, оскільки вони збагачуються новими знаннями, несподіваними інтерпретаціями фактів.

Пропоную провести дайджест на тему «Безпечний Інтернет»

ВИСНОВОК

Успішне володіння виробничими навиками і уміннями залежить перш за все від відношення учня до праці, навчання, інтересу до своєї майбутньої професії, до занять. Нестандартні уроки більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття тому, що вони не сковують навчальний процес, пожвавлюють атмосферу, активізують діяльність учнів, наближаючи навчання до життєвих ситуацій. У них незвичайні задум, організація, методика проведення.

Отже, у навчально-виховному процесі професійно-технічних навчальних закладів необхідно поєднувати традиційні, класичні уроки з нестандартними формами навчання. Адже немає сумніву, що більш нове та сучасне викликає в учнів зацікавленість,  і як наслідок спостерігається досить швидке покращення показників якості навчання.