СДЕЛАЙТЕ СВОИ УРОКИ ЕЩЁ ЭФФЕКТИВНЕЕ, А ЖИЗНЬ СВОБОДНЕЕ
Благодаря готовым учебным материалам для работы в классе и дистанционно
Скидки до 50 % на комплекты
только до
Готовые ключевые этапы урока всегда будут у вас под рукой
Организационный момент
Проверка знаний
Объяснение материала
Закрепление изученного
Итоги урока
Підготовка учителя до уроку
План
1. Підготовка учителя до уроку
2. Аналіз і самооцінка уроку
Підготовка вчителя до уроку складається з двох органічно пов'язаних між собою етапів: планування системи уроків з теми і конкретизації цього планування стосовно кожного уроку, осмислення і складання планів окремих уроків.
Тематичне планування призначене для визначення оптимальних шляхів реалізації освітньої, розвиваючої і виховної функцій навчально-виховного процесу в системі уроків і позаурочних занять з даної теми або розділу навчальної програми. До цієї системи, в залежності від основної дидактичної мети, можуть ввійти як уроки різних типів і видів, так і інші форми організації позакласної та позаурочної роботи учнів.
Успіх тематичного планування залежить від того, наскільки чітко учитель уявляє собі, що повинні учні міцно засвоїти, з чим познайомитися, що вміти, знати і т.д. Тому тематичне планування розпочинається з ретельного вивчення вчителем навчальної програми з предмету, освітніх стандартів, визначення основних виховних і розвивальних завдань у межах навчального предмету в цілому і з даної теми, зокрема. Тільки в результаті такої попередньої роботи можна зрозуміти значення кожного "народжуваного" в тематичному плані уроку. Інакше, замість системи взаємопов'язаних уроків отримаємо випадковий "набір" уроків.
Науково обґрунтовану схему тематичного планування запропонував відомий російський дидакт М.І.Махмутов, яка має такий вигляд.
Схема тематичного планування
1. Назва теми:
1) мета (загальна дидактична) уроку або системи уроків;
2) тип уроку (уроків);
3) спільні методи навчання (репродуктивні або продуктивні);
4) обладнання і основні джерела інформації;
5) види контрольних робіт на основі системи уроків.
2. Актуалізація:
1) опорні знання (поняття і факти) і способи дії;
2) типи самостійних робіт.
3. Формування нових понять і способів дії:
1) нові поняття і способи дії;
2) головні і другорядні проблеми та типи самостійних робіт.
4. Застосування (формування умінь та навичок):
1) типи самостійних робіт;
2) між-предметні зв'язки.
5. Домашнє завдання:
1) повторення (обсяг навчального матеріалу);
2) типи самостійних робіт.
Розпочинаючи планування системи уроків з чергової теми, вчитель повинен чітко уявити якими опорними знаннями, уміннями і навичками уже володіють учні, які види наступних зв'язків (предметних, міжпредметних) можуть і повинні на їх основі актуалізуватися.
В чому ж полягає безпосередня підготовка учителя до уроку?
Безпосередня підготовка вчителя до уроку — це планування уроку, конкретизація тематичного планування, стосовно кожного окремо взятого уроку, осмислення та складання плану і конспекту уроку після того як визначено основний зміст і спрямованість уроку. План уроку необхідний кожному вчителю, незалежно від його стажу, ерудиції і рівня педагогічної майстерності. Складається він на основі тематичного плану, змісту програми, знання вчителем учнів, а також рівня їх підготовки. В плануванні уроку і розробці технолога його проведення виділяються дві взаємопов'язані частини:
1) осмислення мети уроку, кожного його кроку;
2) запис у спеціальному зошиті в тій чи іншій формі плану уроку.
В процесі підготовки уроку увага вчителя повинна бути привернута до педагогічного передбачення, прогнозування можливого повороту думки учнів при розв'язанні конкретних навчальних завдань. Підготовка учителя до уроку охоплює, таким чином, не лише ретельний аналіз навчального матеріалу, його структурування у відповідності з етапами його вивчення, але й можливі запитання, відповіді, судження самих учнів. Чим ретельніше буде здійснений такий аналіз, тим менша ймовірність зустрітися з зовсім неочікуваними ситуаціями в процесі проведення уроку.
Після ретельного аналізу, обдумування композицій уроку учитель здійснює запис плану-конспекту уроку. Досвідчені вчителі обмежуються короткими записами, початківцям варто писати більш розгорнуті плани-конспекти уроку.
План уроку — це початок творчого пошуку, засіб ефективності уроку, реалізація задуму вчителя, ґрунт натхнення і талановитої імпровізації. В ньому відображаєтьсятема уроку, клас, в якому він проводиться, мета уроку з конкретизацією його дидактичних завдань, короткий зміст матеріалу, який вивчається на уроці, визначаютьсяформи організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, методи, засоби навчання, система завдань, в процесі виконання яких здійснюватиметься актуалізація раніше засвоєних знань і способів діяльності, формування нових наукових понять і способів діяльності та їх використання в різних ситуаціях навчання, контроль і корекціянавчальної діяльності учнів в їх поступальному русі від незнання до знання, від невміння до вміння здійснювати необхідні практичні пізнавальні дії в процесі реалізації завдань уроку.
В плані уроку уточнюється його структура, визначається орієнтовна міра часу на різні види роботи, передбачаються заходи перевірки успішності навчання школярів, конкретизуються їх прізвища, кого планується опитати, перевірити тощо.
Успіх уроку залежить не тільки від старанної підготовки до нього вчителя, але й від підготовки самих учнів до роботи на уроці, від того психологічного настрою, з яким вони приходять на урок.
Підготовка учнів до наступного уроку в системі уроків передбачає:
Можна рекомендувати наступну схему плану-конспекту уроку:
Схема плану-конспекту уроку
1. Тема програми.
2. Тема уроку.
3. Мета уроку:
4. Завдання: а) освітні; б) виховні; в) розвиваючі.
5. Тип уроку.
6. Вид уроку.
7. Методи: а) навчання; б) викладання.
8. Матеріально-технічне і дидактичне оснащення уроку:
1) Обладнання.
2) Прилади.
3) Інструмент (робочий, вимірювальний)..
4) Заготовки, матеріали.
5) Наочні посібники.
6) Дидактичний матеріал.
7) Технічні засоби навчання.
9. Між-предметні зв'язки.
10. Передові методи праці.
11. Література.
Хід уроку по етапах
1. Актуалізація опорних знань і мотиваційних станів.
1) Завдання етапу.
2) Склад опорних завдань.
3) Склад опорних умінь.
4) Формування мотивів, інтересу, емоційного настрою.
2. Формування нових знань і способів діяльності.
1) Завдання етапу.
2) Введення нових понять.
3) Очікуваний приріст знань, умінь.
4) Способи спонукання.
3. Формування нових умінь і навичок.
1) Завдання етапу.
2) Склад формованих і розвиваючих умінь.
3) Самостійна робота.
4) Поточний інструктаж (індивідуальний, колективний).
4. Домашнє завдання.
Перелік запитань, на які рекомендується відповідати собі після кожного уроку є невичерпним. Звичайно, цілеспрямоване вивчення власного досвіду чи досвіду інших учителів може проводитися не за всіма параметрами, а за 2 - 3 з перелічених. Це залежить від того, що є головним для вчителя в даний момент його роботи. Самоаналіз вже є початком підготовки вчителя до нового уроку.
© 2015, Сарахан Вікторія Володимирівна 768