. Вимоги до уроку музики
Вивчення предметів художньо-естетичного циклу в системі загальної середньої освіти є важливим чинником духовного розвитку естетичної та загальної культури. Зміст шкільної художньо-естетичної освіти розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті культуротворчих процесів людства, основи естетичних знань, прилучає учнів до творчої діяльності в окремих видах мистецького самовираження.
Основні вимоги до організації навчального процесу з предметів художньо-естетичного циклу є стабільними:
1. використання творчих форм роботи;
2. забезпечення цілісності уроку та побудова його за принципами педагогіки мистецтв /цілісності, образності, асоціативності, варіативності, імпровізаційності, інтонаційності/;
3. дотримання принципу тематизму, передбаченому програмами;
4. розкриття життєвого змісту творів мистецтва та орієнтація на особистісне його сприйняття.
Структура і зміст навчальних програм враховує надбання вітчизняної і світової культурної спадщини, національних фольклорних цінностей та сучасних тенденцій у розвитку мистецтва.
Для вивчення в ЗОШ предметів художньо-естетичного циклу пропонуються чинні типові програми з домінуючих предметів:
- у початковій школі - програми з музики, образотворчого мистецтва або інтегрованого курсу „Мистецтво”, що входять до збірників програм. Видавництво "Початкова школа", 1-2 кл./200І р./ та 3-4 кл./2003 р./.
- в основній та старшій школі - програми та поурочні мелодичні розробки з музики /1-8 кл./ та з образотворчого мистецтва /5-7 кл./, видавництво „Шкільний світ”, 2001 р.; програми з художньої культури /10-11 кл./ та з основ естетики / 10—11 кл./, - видавництво „Шкільний світ”, 2001 рік.
Відповідно до зазначених програм з музики та візуального (образотворчого) мистецтва розроблені методичні рекомендації, навчально-методичні посібники, фонохрестоматії: „Вивчення музики в 1-4,5-8 класах”, (авт.Беземчук та ін.), „Музична хрестоматія, 1-8 кл.”, (упорядник Печенюк), „Фонохрестоматія з музики, 5-8 кл.”, (упорядник Демчишин), „Методика викладання образотворчого мистецтва в школі” (авт.Божко, ІІоменова та ін.), „Художня культура світу”, (авт. Миропольська), „Основи естетики”, (авт. Левчук, Онищенко).
Усі навчальні програми, за якими здійснюється викладання предметів художньо-естетичного циклу, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки.
.
Акцентую увагу на тому, що уроки і тематична атестація з предметів художньо-естетичного циклу в початковій та основній школах можуть проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів).Учень має право на переатестацію для підвищення атестаційного балу. (Після тематичної атестації - лишали вільну графу для переатестації).
Види оцінювання та процедура перевірки.
Основними видами оцінювання є тематичне /відповідно до тем конкретної програми, за якою працює вчитель/ і підсумкове /наприкінці навчального року, семестру/.
1. Поточне оцінювання є не обов'язковим, а доцільним, заохочувальним.
Поточні контроль та оцінювання доцільно застосовувати на мікроетапах процесу опанування змісту тем програми з мистецтва, вони виконують діагностичну та стимулюючу /заохочувальну/ функції, сприяють корегуванню художньо-пізнавальної діяльності учнів.
2. Тематичне оцінювання є основним і спрямовується на перевірку рівнів оволодіння учнями певною системою знань та
способів діяльності в межах визначених тем.
3. Підсумкове оцінювання проводиться наприкінці кожного семестру, навчального року та після завершення курсу і передбачає перевірку рівнів оволодіння учнями навчальним матеріалом найвищого рівня узагальнення.
Формою тематичної перевірки можуть бути заняття узагальнюючого характеру, наприклад, фронтальне усне опитування, урок-концерт, урок-інсценізація, створення колективних композицій, тематичні виставки дитячих творчих робіт та ін., що дає змогу провести засвоєння учнями матеріалу як надурочних тем, так і розділу загалом.
При поточному оцінюванні варто застосовувати різноманітні форми /колективні, групові, парні, індивідуальні, комбіновані/, ігрові методи /ігри-вправи, ігри-імпровізації, кросворди, ребуси, практичні завдання пошукового характеру, звукові анкети, анкети-малюнки, комп'ютерні програми тощо/.
Підсумкову оцінку, що виставляється учневі на підставі поточного і тематичного оцінювання, слід розглядати як оцінку, що відображає кінцевий результат роботи учня протягом навчального року, а не середньоарифметичний бал, виведений механічно з попередніх оцінок.
(Тому прошу ще раз уважно підійти до питання оцінювання навчальних досягнень і глибоко розглянути його на засіданнях методичних об'єднань).