Презентация "Приемы контроля и самоконтроля на уроках"

ПРИЙОМИ КОНТРОЛЮ І САМОКОНТРОЛЮ НА УРОЦІ

1. ОПИТУВАННЯ ПОШЕПКИ

• Увесь клас виконує завдання, а вчитель пошепки проводить опитування учнів

2. ВЗАЄМООПИТУВАННЯ

• Методик проведення взаємоопитування є декілька, але всі вони зводяться де того, що спочатку один учень слухає відповідь другого, потім ролі міняються. За­питання для опитування може пропонувати вчитель. Наприклад, на парти кла­деться листок із десятьма запитаннями. Учні по черзі відповідають на них: один — на парні, другий — на непарні.
• До видів взаємоопитування відносять також взаємоперевірку письмових відповідей, взаємоперевірку підсумкових контрольних робіт (проводиться за зразками правильних відповідей, які для слабких учнів дає вчитель).

3. Захисний лист

• Перед опитуванням на стіл учителеві кладеться чистий аркуш паперу, на яко­му учні, не підготовлені до уроку, можуть вписати свої прізвища. Це дає підстави не опитувати цих учнів на уроці, але вчитель ураховує цю інформацію під час те­матичного оцінювання.

4. ЗО секунд на роздум

• Під час фронтального опитування витримується пауза після кожного зада­ного запитання. Це дає змогу учням, які мислять повільно, підготуватися до відповіді.

5. Тренувальне опитування

• Прийом реалізується таким чином. Учитель задає десять запитань. На перше запитання відповідає один учень іншому. Потім учитель уголос дає правильну відповідь. Вислухавши її, учень-слухач фіксує успіхи учня, який відповідав,
• знаками «+» або «-». Потім, відповідаючи на друге запитання, учні обмінюються ролями.

6. Самоопитування

• Учитель може провести його за декількома методиками.
• На дошці записуються запитання та пропонується учням дати відповіді на них «про себе». Вчитель вивішує правильні відповіді, просить учнів порівняти власні відповіді з тими, що запропоновані як еталон. Порівнявши відповіді, учні самі собі виставляють оцінку.
• Учитель може самоопитування як таке не проводити взагалі, а просто попро­сити учнів підняти руку, хто вважає, що його підготовку до уроку можна оцінити на 10-12 балів; 7-9 балів; 4-6 балів; 1-3 бали.
• Учні дають відповіді на запитання, запропоновані вчителем, письмово. Потім проектуються правильні відповіді і учні на полях біля кожної своєї відповіді ставлять «+» або «-». Підрахувавши кількість плюсів, отримують оцінку. Виправ­лення помилок у зошиті не допускається.

7. Вибірковий контроль

• Самостійну роботу виконує весь клас, але перевіряє вчитель тільки декілька робіт учнів.

8. Кредит довіри

• Учитель в окремих випадках ставить завищену оцінку з метою стимулювання учнів до навчання

9. Своя валюта

• Із метою активізації та заохочення учнів учитель уводить свою грошову систему платні за виконану роботу.

10. Своя система оцінювання

• Учитель пропонує учням оцінити свої досягнення не загальноприйнятими оцінками, а за своєю шкалою:
• ДД — дуже добре;
• Д — добре;
• ЗК — знає, але не каже; КЗ — каже, але не знає; ГНК — гірше нема куди.

11. Релейна контрольна робота (В. Шаталов)

• Проводиться за текстами раніше розв'язаних задач.

12. Тренувальна контрольна робота

• Пишеться перед запланованою контрольною роботою з метою підготовки учнів до оцінювання. Вимоги до оцінювання повідомляються, але оцінки в журнал не виставляються.

13. Нульова контрольна робота (О. Луппов)

• Цей вид контрольної роботи має на меті визначення знань і вмінь, якими багатий життєвий досвід учнів з теми, до вивчення якої вони приступають. Вона може проводитися як на кожному уроці та виявляти зміст навчальних досягнень із конкретної теми уроку, так і перед вивченням усього розділу та включати запитання з усього розділу. Проводити її можна як у класі, так і в домашніх умовах. У кожному випадку методика має як плюси, так і мінуси.
• Результати нульової контрольної роботи вчитель може застосовувати для:
• - планування діяльності учнів із вивчення теми;
• - створення проблемних ситуацій на основі учнівських відповідей;
• - створення жартівливих ситуацій, піднесення настрою;
• - створення умов для рефлексивної оцінки учнями своєї пізнавальної діяльності.

14. Фізичний диктант «Знайди слово за описом»

• Учитель диктує описи фізичних приладів, понять, законів, графіків, пристроїв. Учні повинні записати в зошит для перевірочних робіт назву закодованого терміна.

15. Дистанційний диктант

• Клас поділяється на певну кількість груп. На дошці вивішуються листочки із завданнями для кожної групи на такій відстані, щоби члени команд не могли по­бачити текст. Його поділяють на стільки фрагментів, скільки членів у команді. Зав­дання полягає в тому, щоби команда виконала запропоноване завдання, корис­туючись фрагментами тієї інформації, яку кожен учень повинен принести гру-після чергового підходу до листка та перечитування свого фрагменту тексту. У його обов'язки входить: прочитати свій фрагмент тексту, дослівно запам'ятати його і продиктувати членам своєї команди, щоби вони записали дослівно. Якщо забув інформацію під час переходу, можна ще раз підійти до дошки.
• Як текст можуть бути застосовані виведення формули залежності між величи­нами, розв'язок задачі, графік.

16. Світлофор (мовчанка)

• Усім учням роздаються картки двох кольорів: зелений — означає «Так», «Угору», «Праворуч»; червоний — «Ні», «Униз», «Ліворуч».
• Правила користування картками: після зачитування вчителем запитання уч­ням дається певний час на обмірковування. Потім за командою всі піднімають картки, колір яких відповідає тим відповідям, які вважають правильними.
• Типи завдань:
• Чи правильне твердження? (Наводяться приклади тверджень.)
• Чи правильно зроблений малюнок? (Пропонуються малюнки, схеми.)
• Чи правильно написана формула? (Наводяться формули.)
• Куди буде рухатись тіло? (Дається схематичний малюнок сил, що діють на ті - ло. Пропонується визначити напрямок руху.)
• Куди спрямована рівнодійна сила? (Пропонується малюнок, на якому зоб­ражено декілька сил, прикладених до одного й того ж тіла.)

17. Опитування ланцюжком

• Учитель на дошці вивішує запитання. Учні по черзі відповідають на них.

18. Магнітофонне опитування (В. Шаталов)

• Проводиться із застосуванням даного технічного засобу. Методикою передбачається запис усної відповіді учня на плівку. Другий учень може виступати рецензентом.

Дидактическая игра

• "Story"

Используются все слова на определённый звук. Из них составляется рассказ. Когда в истории встречается слово на звук – его показывают детям на карточке.

* * *

• Учитель произносит звук, а затем называет слова. Если в слове присутствует заданный звук – дети хлопают в ладоши, если они его не слышат – нет. Для усложнения задания называются слова на заданный звук, в которых звук находится либо в начале, либо в середине, либо в конце слова. Например: " T " " T iger" – дети хлопают в ладоши. "An t elope" – дети топают ногами. "Ca t " – дети щёлкают язычком.е6

• "Is it true or not?"
• Игру можно проводить с мячом. Водящий кидает мяч любому из игроков и называет словосочетание, задавая вопрос: "Is it true or not?" Игрок ловит мяч и отвечает: "Yes, it’s true" , либо "No, it’s not true" . Затем он становится водящим и кидает мяч следующему игроку.

Диктанты

• Вместо традиционного диктанта можно использовать целую цепь игр на spelling:
• Напишите любые сочетания sh, skate, ch, a, wh, th, w, а под ними попросите ученика написать любые слова с этими сочетаниями. Можно дать 1 - 2 сочетания, можно 4 - 6, в зависимости от возраста и уровня подготовки. Но не переусердствуйте: ученику должно быть интересно и не очень сложно. Сочетания можно дать сразу после прохождения правила в буклете, но убедитесь, что ученик уже хорошо пишет и собирает эти слова из разрезной азбуки. Для первоклассников используйте этот метод только в исключительных случаях.
• Напишите на листочке несколько букв, например: s, k, t, ... Задача ученика - написать слова, начинающиеся с этих букв.
• После прочтения учениками текста или выполнения аудирования можете дать задание посоревноваться, кто больше напишет слов из текста, исключая and, but, I, he и т.д.

Дякую за увагу!