Рабочая программа по литературному чтению на украинском языке 1-4 классы

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Робоча програма з предмету «Літературне читання українською мовою» для 1-4 класів розроблена на основі:

• Примерной программы для образовательных организаций (учреждений) Луганской Народной Республики по литературному чтению на украинском языке (с русским языком обучения) для III -IV классов, базовый уровень (приказ МОН ЛНР №483 от 27.12.2016) (http://rcro.su/, Раздел «Страницы» - «Образовательные программы»).

РОЛЬ УЧБОВОГО ПРЕДМЕТА В ДОСЯГНЕННІ РЕЗУЛЬТАТІВ ОСВОЄННЯ НА РІВНІ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

В ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЯХ

Основною метою курсу є:

• формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей;

• ознайомлення учнів з українською дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного курсу української літератури в основній школі.

Для досягнення мети виконуються такі завдання:

• формування в учнів повноцінних навичок читання як базової у системі початкового навчання;

• ознайомлення учнів із дитячою літературою різної тематики і жанрів;

• формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;

• формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати й інтерпретувати літературні тексти різних видів із використанням початкових літературознавчих понять;

• розвиток мовлення учнів;

• формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);

• розвиток творчої літературної діяльності школярів;

• формування у школярів прийомів самостійної роботи з дитячими книжками різних типів і видів, довідковим матеріалом, умінь здійснювати пошук, добір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

• виховання потреби в систематичному читанні як засобів пізнання світу, самопізнання, загальнокультурного розвитку.

Зміст літературного читання визначається на основі таких принципів: тематично-жанрового, художньо-естетичного, літературознавчого.

Тематично-жанровий та художньо-естетичний принципи є визначальними у виборі творів для читання. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів художні, науково-художні, науково-пізнавальні та фольклорні твори української літератури.

Тематика і зміст творів відображає різні сторони життя і діяльності людини, сприяє розширенню світогляду дітей, поповненню їхніх знань, засвоєнню найважливіших загальнолюдських цінностей.

Художньо-естетичний принцип передбачає добір творів словесного мистецтва за критеріями естетичної цінності. Зміст відібраних творів розкриває перед читачем різноманітність навколишнього світу, людських взаємин, сприяє розвитку почуттів гармонії і краси, формуванню особистісного ставлення до дійсності.

Літературознавчий принцип має на меті введення до системи підготовки дитини-читача початкових літературознавчих понять, які засвоюються учнями практично, на рівні уявлень. Він реалізується у процесі використання елементів аналізу й інтерпретації літературного тексту. Об’єктом уваги читача стає слово, що осмислюється ним як засіб створення словесно-художнього образу, за допомогою якого автор виражає свої почуття, ідеї, ставлення до світу. Впровадження цього принципу передбачає усвідомлення учнями на практичному рівні таких понять, як тема, ідея, жанрові особливості твору, його персонажі, засоби художньої виразності.

Формування читацьких умінь здійснюється в нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає закономірності процесу сприймання твору, то мовленнєві уміння – закономірності процесу створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим).

Визначальним у мовленнєвому розвитку учнів, у формуванні в них досвіду міжособистісного спілкування є комунікативно-мовленнєвий принцип, пов’язаний із джерелом інформації. Під час навчання відбувається інтенсивний розвиток усіх характеристик навички читання вголос і мовчки при провідній ролі смислового читання; учні оволодівають прийомами виразного читання, уміннями будувати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого), виявляти готовність уважно слухати і розуміти співбесідника, брати участь у діалозі.

Впровадження комунікативно-мовленнєвого принципу досягається діалоговою взаємодією читача з текстом, автором, героями його твору, застосуванням технологій кооперативного навчання, створенням спеціальних навчальних ситуацій (робота в парах, малих групах, колективне обговорення змісту прочитаного, прослуханого, участь у літературній бесіді, рольових літературних іграх, декламація, драматизація тощо), у процесі яких формується культура спілкування.

Формування читацьких умінь здійснюється у нерозривній єдності з мовленнєвими. Якщо система читацьких умінь відображає процес сприймання, осмислення твору, то мовленнєві уміння – процес створення власного висловлювання за прочитаним (прослуханим). При цьому діти не копіюють текст-зразок, а використовують для побудови власних висловлювань засоби, аналогічні тим, з якими ознайомились на уроках читання.

Формування читацької компетентності учнів здійснюється з використанням міжпредметних зв’язків.

Основою структурування примірної програми є змістові лінії з читання:

1. Коло читання.

2. Формування й розвиток навички читання.

3. Літературознавча пропедевтика.

4. Досвід читацької діяльності (робота з дитячою книжкою, інформацією).

5. Розвиток літературно-творчої діяльності учнів на основі прочитаного.

Коло читання молодших школярів охоплює твори різних родів і жанрів для дітей цього віку із кращих надбань української і зарубіжної літератури.

Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп. Кожний з них окремо і в сукупності підпорядковані смисловій стороні читання, тобто розумінню тексту. Ця якість, що є провідною, передбачає розуміння учнями більшої частини слів у тексті, вжитих як у прямому, так і в переносному значеннях, змісту речень, смислових зв’язків між ними і частинами тексту, його фактичного змісту й основного смислу.

Як і на уроках російського, так і на уроках українського читання, школярів навчають читати і розуміти зміст прочитаного, виявляти взаємозв’язки між характером героїв і їх вчинками, відрізняти головне від другорядного, розуміти мотиви поведінки персонажів, авторське ставлення до зображених подій і героїв тощо, а також визначати головну думку твору, формувати власне ставлення до прочитаного.

Під час навчання молодші школярі опановують два види читання – вголос і мовчки. Формування уміння читати мовчки припадає в основному на 4 клас.

Формуючи читацьку компетентність, важливо приділяти увагу розвитку вмінь читати самостійно незнайомі їм художні твори різних жанрів, оскільки саме таке читання необхідне людині в житті. Самостійне читання передбачає його мотивацію учителем, попереднє пояснення окремих виразів, слів, а також подій, про які йтиметься в тексті тощо. При цьому рекомендується давати учням запитання за змістом, на які вони повинні будуть знайти відповіді. З цією метою доцільно практикувати попереднє самостійне читання (вдома) твору, який буде опрацьовуватись у класі. Таке читання рекомендується розпочинати з ІІ півріччя 3 класу і продовжувати в 4-му. Попереднє самостійне читання тексту учнями не виключає його виразного читання учителем та учнями в класі. Адже виразне читання вчителем не лише зразок для наслідування, але й сприяє глибшому розумінню змісту тексту, його основної думки, характеру героя, справляє великий емоційний вплив.

Роботу над літературознавчою пропедевтикою рекомендується здійснювати у взаємозв’язку з відповідною роботою на уроках російського літературного читання. Адже літературознавчі поняття є спільними, а вміння застосовувати одержані знання й уміння на іншому матеріалі є свідченням високого рівня їх сформованості, з іншої сторони – свідченням літературної компетентності молодших школярів.

У 3-4 класах самостійна читацька діяльність має свої особливості. Одним із пріоритетних завдань у цей період є формування й розвиток у школярів продуктивних способів самостійного опрацювання змісту різних типів і видів дитячих книжок, у т.ч. значних за обсягом, довідкової літератури, дитячої періодики, а також умінь здійснювати пошук, добір, систематизацію, узагальнення навчально-пізнавальної інформації, користуючись засобами бібліотечно-бібліографічної допомоги, довідково-інформаційним апаратом книжки, а також Інтернет-ресурсами дитячої бібліотеки.

Набуті у попередніх класах практичні уміння, способи роботи з дитячою книжкою дозволяють школярам переважно самостійно розв’язувати спеціальні завдання, які становлять сутність читацької діяльності.

Учні засвоюють знання про підручник як навчальну книгу, набувають уміння орієнтуватись у його структурі, користуватись умовними позначками, засвоюють пам’ятки-алгоритми щодо організації самостійної роботи з підручником.

Згідно з навчальним планом ДБНЗ ЛНР «АСЗШ №7» на вивчення літературного читання українською мовою відводиться у 3-4 класах – по 34 години (1 година на тиждень, 34 тижні).

Для реалізації програми використовуються підручники:

• Літературне читання 3 клас: підручник для загальноосвітніх закладів. Ч. 1./ Укл. Чорна О.В, Редчець Н.А., Волкова І.В.; Під заг. ред. Чорної О.В. — Луганськ: ТОВ «Прес-експрес», 2017. –с.;

• Літературне читання 4 клас: підручник для загальноосвітніх закладів. Ч. 1./ Укл. Чорна О.В., Редчець Н.А., Каражова Н.Н.; Під заг. ред. Чорної О.В.. — Луганськ: ТОВ «Прес-експрес», 2017. –с.

ПЛАНОВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА:

Особистісні результати:

- формування засобами літературних творів цілісного погляду на світ в єдності і різноманітності природи, народів, культур;

- формування етнічних і патріотичних цінностей;

- оволодіння знаннями про українську культуру, формування шанобливого відношення до іншої думки, історії, культури свого краю та інших народів;

- формування і розвиток уявлень про моральні поняття, родинні цінності, любов до природи, відображених в літературних творах;

- розвиток етичних почуттів, доброзичливості, розуміння і співпереживання почуттям інших людей.

Метапредметні результати:

- готовність слухати співбесідника і вести діалог, визнавати різні точки зору і право кожного мати і висловлювати свою думку і аргументувати свою точку зору і оцінку подій;

- використовувати засоби української мови для вирішення навчальних завдань;

- оволодіння навиками смислового читання текстів відповідно мети і завдань, дій порівняння, аналізу, синтезу, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, побудови міркувань.

Предметні результати:

- розуміння літератури як явища національної і світової культури, засоби збереження і передачі моральних цінностей і традицій;

- формування уявлень про український народ , навколишній світ, культуру, понять про добро і зло, дружбу, чесність;

- оволодіння читанням вголос і мовчки, прийомами аналізу художніх, науково-пізнавальних і навчальних текстів з використанням елементарних понять літературознавства;

- використання різних видів читання;

- формування потреби в систематичному читанні, умінь використовувати знання на практиці;

- уміння самостійно вибирати потрібну літературу, користуватися довідковими джерелами для розуміння і отримання додаткової інформації;

- уміння працювати з різними видами текстів, знаходити характерні особливості науково-пізнавальних і художніх творів.

Коло і тематика читання

Випускник навчиться:

– розрізняти фольклорні твори і твори письменників,

- співвідносити твір з відповідним автором;

– називати прізвища, імена українських письменників-класиків, а також тих письменників, з творами яких неодноразово зустрічались під час навчання;

– називати автора і твір цього автора, тему твору;

- знає назви, сюжети 2-3 фольклорних і літературних казок;

– знатиме напам’ять 4-5 віршів; 3-4 прислів’я, розуміє їх зміст та пояснюватиме, у якій життєвій ситуації доцільно вживати кожне з них;

- розрізнятиме жанри художніх творів;

Випускник отримає можливість навчитися:

– усвідомити, що читання важливим джерелом знань, задоволення пізнавальних інтересів, цікавого дозвілля;

– знати і з повагою ставиться до видатних історичних і культурних діячів, традицій українського народу.

Формування і розвиток навички читання

Випускник навчиться:

- оволодіє навичкою читання вголос;

- сприймати, розуміти(під час читання, слухання) зміст творів (текстів) різних жанрів, виділяти в них суттєву інформацію;

- самостійно готуватися до виразного читання;

- усвідомлено і достатньо вільно читати мовчки(у темпі, не нижчому 110 сл./хв.).

Випускник отримає можливість навчитися:

- добирати та правильно застосовувати під час читання, декламації, інсценізації різножанрових творів мовленнєві та позамовні засоби художньої виразності;

- передавати з їх допомогою своє та авторське ставлення до змісту твору;

Літературознавча пропедевтика

Випускник навчиться:

- усвідомлювати та визначати тему і основну думку твору;

- розуміти основний смисл описаних фактів, подій, вчинків, персонажів

- самостійно визначати відносно завершені і самостійні частини тексту (епізоди);

- пояснювати , хто герої твору, що і як про це сказано в тексті; які події, пригоди трапилися, місце і час подій, як вони пов’язані між собою;

- самостійно визначати головних і другорядних персонажів твору;

- називати основні теми та жанри творчості письменників, з якими неодноразово зустрічалися під час навчання;

- розповідати про цікаві факти біографії письменників;

- пояснювати, які яскраві, влучні слова і вислови вживав автор, щоб краще розкрити картини природи, зовнішність персонажів, їхні характери, вчинки;

Випускник отримає можливість навчитися:

- давати характеристику персонажам, пояснювати, обґрунтовувати їхні вчинки та їх мотиви; висловлювати до них власне ставлення;

- розрізняти та визначати елементарні жанрові ознаки літературних творів, які опрацьовувалися під час навчання; наводити приклади.

Досвід читацької діяльності

(опрацювання текстів різних видів: художніх, науково-художніх)

Випускник навчиться:

- здійснювати вибір книги в бібліотеці (або в Інтернеті) по заданій тематиці або за власним бажанням;

- записувати прочитані книги з метою використання цього списку в навчальній і позакласної діяльності, в тому числі для планування свого кола читання;

- складати анотацію і короткий відгук на прочитаний твір за заданим зразком;

- розпізнавати деякі відмінні риси художніх творів (на прикладах художніх образів і засобів художньої виразності);

- відрізняти на практичному рівні прозовий текст від віршованого, наводити приклади прозових та віршованих текстів;

- розрізняти художні твори різних жанрів (розповідь, байка, казка, загадка, прислів'я), наводити приклади цих творів;

- знаходити засоби художньої виразності (метафора, уособлення, епітет).

Випускник отримає можливість навчитися:

- працювати з тематичним каталогом;

- працювати з дитячою періодикою;

- самостійно писати відгук про прочитану книгу (у вільній формі);

- сприймати художню літературу як вид мистецтва, наводити приклади про прояву художнього вимислу в творах;

- порівнювати, зіставляти, робити елементарний аналіз різних текстів, використовуючи ряд літературознавчих понять (фольклорна і авторська література, структура тексту, герой, автор) і засобів художньої виразності (іносказання, метафора, уособлення, порівняння, епітет);

- осмислювати естетичні та моральні цінності художнього тексту і висловлювати судження;

- осмислювати естетичні та моральні цінності художнього тексту і висловлювати власну думку;

- висловлювати власну думку про прочитані (прослухані) творі, доводити і підтверджувати її фактами з посиланнями на текст;

- встановлювати асоціації з життєвим досвідом, з враженнями від сприйняття інших видів мистецтва;

- за аналогією складати розповіді.

Розвиток творчої діяльності учнів на основі прочитаного

Випускник навчиться:

- створювати по аналогії власний текст у жанрі казки і загадки;

- відновлювати текст, доповнюючи його початок або закінчення або поповнюючи його подіями;

- складати усну розповідь за репродукціями картин художників і / або на основі особистого досвіду;

- складати усну розповідь на основі прочитаних творів з урахуванням комунікативного завдання (для різних адресатів).

Випускник отримає можливість навчитися:

- розповідати на основі сюжету відомого літературного твору,доповнюючи і / або змінюючи його зміст, наприклад, розповідати відомий літературний твір від імені одного з дійових осіб або неживого предмета;

- писати твори з приводу прочитаного у вигляді читацьких анотацій або відкликання;

- створювати серії ілюстрацій з короткими текстами за змістом прочитаного (прослуханого) твору;

- створювати проекти у вигляді книжок-саморобок, презентацій з аудіовізуальної підтримкою і поясненнями;

- працювати в групі, створюючи сценарії і інсценуючи прочитане (прослуханий, створене самостійно) художній твір, в тому числі і у вигляді мультимедійного продукту (мультфільму).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Клас: 3

Предмет: Літературне читання українською мовою

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Клас: 4

Предмет: Літературне читання українською мовою

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН